№22/240698-еп
Про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (посмертно).
Автор (ініціатор): Рудь Євгеній Борисович
Дата оприлюднення: 23 січня 2025
Шановний пане Президент!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Малюк Вікторія Петрівна
23 квітня 2025
2.
Мархевка Галина Максимівна
23 квітня 2025
3.
Каспрів Софія Русланівна
23 квітня 2025
4.
Субот Віталій Миколайович
23 квітня 2025
5.
Найдьонова Катерина Олегівна
23 квітня 2025
6.
Сівак Оксана Романівна
23 квітня 2025
7.
Мацапура Олена Василівна
23 квітня 2025
8.
Шевчук Надія Ярославівна
23 квітня 2025
9.
Прокопивнюк Марія Альбертівна
23 квітня 2025
10.
Жмуйдова Ганна Володимирівна
23 квітня 2025
11.
Гаврилюк Олександра Юріївна
23 квітня 2025
12.
Махіборода Катерина Вікторівна
23 квітня 2025
13.
Момот Марина Володимирівна
23 квітня 2025
14.
Юрчук Каріна Юріївна
23 квітня 2025
15.
Овчаренко Ірина Миколаївна
23 квітня 2025
16.
Дронік Аліна Анатоліївна
23 квітня 2025
17.
Штогрин Тетяна Володимирівна
23 квітня 2025
18.
Карічковська Ірина Володимирівна
23 квітня 2025
19.
Тутик Надія Олександрівна
23 квітня 2025
20.
Семенюк-Пацаманюк Тетяна Іванівна
23 квітня 2025
21.
Виноградова Ольга Олександрівна
23 квітня 2025
22.
Цвях Олеся Сергіївна
23 квітня 2025
23.
Мужук Оксана Костянтинівна
23 квітня 2025
24.
Горват Валерія Вікторівна
23 квітня 2025
25.
Сіладі Іванна Геннадіївна
23 квітня 2025
26.
Франчук Ольга Ігорівна
23 квітня 2025
27.
Білоус Юлія Сергіївна
23 квітня 2025
28.
Гребенюк Наталя Миколаївна
23 квітня 2025
29.
Макуха Яна Володимирівна
23 квітня 2025
30.
Підгорняк Юліана В'ячеславівна
23 квітня 2025