№22/240698-еп
Про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (посмертно).
Автор (ініціатор): Рудь Євгеній Борисович
Дата оприлюднення: 23 січня 2025
Шановний пане Президент!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Трушко Анатолій Анатолійович
31 січня 2025
2.
Левада Олена Борисівна
31 січня 2025
3.
Данилюк Оксана Володимирівна
30 січня 2025
4.
Юськів Юлія Олегівна
30 січня 2025
5.
Аданая Ольга Сергіївна
30 січня 2025
6.
Ворох Наталія Миколаївна
30 січня 2025
7.
Дідик Зоряна Орестівна
30 січня 2025
8.
Бєлік Радомир Юрійович
30 січня 2025
9.
Бабиченко Надія Василівна
30 січня 2025
10.
Мунтяну Вікторія Михайлівна
30 січня 2025
11.
Новосад Катерина Валентинівна
30 січня 2025
12.
Стецько Руслана Володимирівна
30 січня 2025
13.
Побережець Марина Вікторівна
30 січня 2025
14.
Павчук Орися Володимирівна
30 січня 2025
15.
Макаревич Дарія Михайлівна
30 січня 2025
16.
Бєтіна Ірина Ігорівна
30 січня 2025
17.
Антіпіна Оксана Анатоліївна
30 січня 2025
18.
Накоренко Оксана Анатоліївна
30 січня 2025
19.
Мазур Данило Андрійович
30 січня 2025
20.
Череп Віталія Павлівна
30 січня 2025
21.
Безкровна Наталія Миколаївна
30 січня 2025
22.
Бандрабура Любов Іванівна
30 січня 2025
23.
Мороз Любов Миколаївна
30 січня 2025
24.
Коваль Тамара Петрівна
30 січня 2025
25.
Крамар Ірина Миколаївна
30 січня 2025
26.
Максимишин Іванна Ігорівна
30 січня 2025
27.
Абдулхаірова Лілія Айдеровна
30 січня 2025
28.
Скороспєлова Анна Дмитрівна
30 січня 2025
29.
Башинська Ольга Іванівна
30 січня 2025
30.
Плетеня Дмитро Олександрович
30 січня 2025
2629
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 83 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.