№22/240732-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Автор (ініціатор): Бак Наталія Володимирівна
Дата оприлюднення: 24 січня 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, сімʼя загиблого воїна, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Роман Стащук народився 25 лютого 1988 року в с. Новаки, після трагедії на Чорнобильській АЕС сім'я переїхала в село Білозірка, що на Тернопільщині. Роман змалку був активним та працьовитим, мав жагу до життя та багато планів щодо власного бізнесу в нашій країні. Односельці, друзі, родина та всі близькі згадують його, як веселу та добру людину, яка завжди приходила на допомогу.
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман Стащук не міг залишатися осторонь та 22.04.2022р. став на захист своєї Батьківщини. Згодом брав активну участь у бойових діях на Сіверському напрямку в кулеметному взводі, де проявив свою мужність та самовідданість. Під час служби стан здоров’я Романа погіршився, його визнали обмежено-придатним, але навіть це не зашкодило йому залишатися на фронті і виконувати поставлені перед ним задачі.
На жаль, 12.01.2025 року Стащук Роман Петрович (позивний "Аргон") загинув у боях неподалік Ямполя, що на Донеччині, від прямого влучення російського FPV - дрона в автомобіль, де перебував Роман зі своїм командиром та начальником артилерії, на жаль, загинули всі троє військовослужбовців.
Роман не дочекався своїх 37-ми лише якихось півтора місяці. В нього залишилася хвора матір та одинадцятирічна донька, яка запам'ятає свого тата Героєм.
Його подвиг залишиться в пам’яті нащадків, а присвоєння звання Героя України, на думку рідних та близьких, стане гідною відзнакою мужності та відваги Стащука Романа Петровича, його внеску (ціною власного життя) в захист територіальної цілісності України.
Прошу підтримати дану петицію та вжити всіх необхідних заходів для вшанування пам’яті захисника .
Ми, сімʼя загиблого воїна, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Роман Стащук народився 25 лютого 1988 року в с. Новаки, після трагедії на Чорнобильській АЕС сім'я переїхала в село Білозірка, що на Тернопільщині. Роман змалку був активним та працьовитим, мав жагу до життя та багато планів щодо власного бізнесу в нашій країні. Односельці, друзі, родина та всі близькі згадують його, як веселу та добру людину, яка завжди приходила на допомогу.
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман Стащук не міг залишатися осторонь та 22.04.2022р. став на захист своєї Батьківщини. Згодом брав активну участь у бойових діях на Сіверському напрямку в кулеметному взводі, де проявив свою мужність та самовідданість. Під час служби стан здоров’я Романа погіршився, його визнали обмежено-придатним, але навіть це не зашкодило йому залишатися на фронті і виконувати поставлені перед ним задачі.
На жаль, 12.01.2025 року Стащук Роман Петрович (позивний "Аргон") загинув у боях неподалік Ямполя, що на Донеччині, від прямого влучення російського FPV - дрона в автомобіль, де перебував Роман зі своїм командиром та начальником артилерії, на жаль, загинули всі троє військовослужбовців.
Роман не дочекався своїх 37-ми лише якихось півтора місяці. В нього залишилася хвора матір та одинадцятирічна донька, яка запам'ятає свого тата Героєм.
Його подвиг залишиться в пам’яті нащадків, а присвоєння звання Героя України, на думку рідних та близьких, стане гідною відзнакою мужності та відваги Стащука Романа Петровича, його внеску (ціною власного життя) в захист територіальної цілісності України.
Прошу підтримати дану петицію та вжити всіх необхідних заходів для вшанування пам’яті захисника .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Калич Ольга Василівна
19 квітня 2025
2.
Фомінова Марія Євгенівна
19 квітня 2025
3.
Андрійчук Оксана Валеріївна
19 квітня 2025
4.
Хан Ганна Василівна
19 квітня 2025
5.
Фок Ірина Володимирівна
19 квітня 2025
6.
Куксова Марина Михайлівна
19 квітня 2025
7.
Муха Тетяна Василівна
19 квітня 2025
8.
Лазарук Тетяна Вікторівна
19 квітня 2025
9.
Генсіровська Юлія Анатоліївна
19 квітня 2025
10.
Попова Наталія Олександрівна
19 квітня 2025
11.
Сеник Ірина Михайлівна
19 квітня 2025
12.
Сема Сергій Миколайович
19 квітня 2025
13.
Волканова Ольга Леонідівна
19 квітня 2025
14.
Філяніна Ніна Андріївна
19 квітня 2025
15.
Шпікула Аліна Петрівна
19 квітня 2025
16.
Залуська Катерина Василівна
19 квітня 2025
17.
Краснікова Тетяна Павлівна
19 квітня 2025
18.
Колодяжна Наталія Сергіївна
19 квітня 2025
19.
Радчук Христина Романівна
19 квітня 2025
20.
Яковчук Марина Олександрівна
19 квітня 2025
21.
Мелешко Петро Іванович
19 квітня 2025
22.
Петрик Наталя Романівна
19 квітня 2025
23.
Усков В'ячеслав Геннадійович
19 квітня 2025
24.
Коб'ялка Андрій Іванович
19 квітня 2025
25.
Кос Леся Миколаївна
19 квітня 2025
26.
Баранник Анна Сергіївна
19 квітня 2025
27.
Швець Олена Богданівна
19 квітня 2025
28.
Григор'єва Яна Олегівна
19 квітня 2025
29.
Легенченко Еліна Едуардівна
19 квітня 2025
30.
Пілінська Марія Сергіївна
19 квітня 2025
24182
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 6 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.