№22/240732-еп
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Автор (ініціатор): Бак Наталія Володимирівна
Дата оприлюднення: 24 січня 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, сімʼя загиблого воїна, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Роман Стащук народився 25 лютого 1988 року в с. Новаки, після трагедії на Чорнобильській АЕС сім'я переїхала в село Білозірка, що на Тернопільщині. Роман змалку був активним та працьовитим, мав жагу до життя та багато планів щодо власного бізнесу в нашій країні. Односельці, друзі, родина та всі близькі згадують його, як веселу та добру людину, яка завжди приходила на допомогу.
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман Стащук не міг залишатися осторонь та 22.04.2022р. став на захист своєї Батьківщини. Згодом брав активну участь у бойових діях на Сіверському напрямку в кулеметному взводі, де проявив свою мужність та самовідданість. Під час служби стан здоров’я Романа погіршився, його визнали обмежено-придатним, але навіть це не зашкодило йому залишатися на фронті і виконувати поставлені перед ним задачі.
На жаль, 12.01.2025 року Стащук Роман Петрович (позивний "Аргон") загинув у боях неподалік Ямполя, що на Донеччині, від прямого влучення російського FPV - дрона в автомобіль, де перебував Роман зі своїм командиром та начальником артилерії, на жаль, загинули всі троє військовослужбовців.
Роман не дочекався своїх 37-ми лише якихось півтора місяці. В нього залишилася хвора матір та одинадцятирічна донька, яка запам'ятає свого тата Героєм.
Його подвиг залишиться в пам’яті нащадків, а присвоєння звання Героя України, на думку рідних та близьких, стане гідною відзнакою мужності та відваги Стащука Романа Петровича, його внеску (ціною власного життя) в захист територіальної цілісності України.
Прошу підтримати дану петицію та вжити всіх необхідних заходів для вшанування пам’яті захисника .
Ми, сімʼя загиблого воїна, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Стащуку Роману Петровичу, солдату 63 ОМБР, за виявлену непохитну відвагу та героїзм у захисті нашої країни.
Роман Стащук народився 25 лютого 1988 року в с. Новаки, після трагедії на Чорнобильській АЕС сім'я переїхала в село Білозірка, що на Тернопільщині. Роман змалку був активним та працьовитим, мав жагу до життя та багато планів щодо власного бізнесу в нашій країні. Односельці, друзі, родина та всі близькі згадують його, як веселу та добру людину, яка завжди приходила на допомогу.
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман Стащук не міг залишатися осторонь та 22.04.2022р. став на захист своєї Батьківщини. Згодом брав активну участь у бойових діях на Сіверському напрямку в кулеметному взводі, де проявив свою мужність та самовідданість. Під час служби стан здоров’я Романа погіршився, його визнали обмежено-придатним, але навіть це не зашкодило йому залишатися на фронті і виконувати поставлені перед ним задачі.
На жаль, 12.01.2025 року Стащук Роман Петрович (позивний "Аргон") загинув у боях неподалік Ямполя, що на Донеччині, від прямого влучення російського FPV - дрона в автомобіль, де перебував Роман зі своїм командиром та начальником артилерії, на жаль, загинули всі троє військовослужбовців.
Роман не дочекався своїх 37-ми лише якихось півтора місяці. В нього залишилася хвора матір та одинадцятирічна донька, яка запам'ятає свого тата Героєм.
Його подвиг залишиться в пам’яті нащадків, а присвоєння звання Героя України, на думку рідних та близьких, стане гідною відзнакою мужності та відваги Стащука Романа Петровича, його внеску (ціною власного життя) в захист територіальної цілісності України.
Прошу підтримати дану петицію та вжити всіх необхідних заходів для вшанування пам’яті захисника .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Безштанько Вікторія Іванівна
20 лютого 2025
2.
Ящишена Наталія Михайлівна
20 лютого 2025
3.
Дрозд Олена Володимирівна
20 лютого 2025
4.
Новаковська Оксана Володимирівна
20 лютого 2025
5.
Коханенко Вікторія Анатоліївна
20 лютого 2025
6.
Голубінка Ганна Володимирівна
20 лютого 2025
7.
Чепіга Ніна Вікторівна
20 лютого 2025
8.
Обиход Леся Миколаївна
20 лютого 2025
9.
Мацькевич Юлія Вікторівна
20 лютого 2025
10.
Стебліюк Олександра Володимирівна
20 лютого 2025
11.
Гринчук Наталія Іванівна
20 лютого 2025
12.
Лапіна Юлія Ігорівна
20 лютого 2025
13.
Міхно Віталій Михайлович
20 лютого 2025
14.
Процюк Іван Анатолійович
20 лютого 2025
15.
Батовська Юлія Сергіївна
20 лютого 2025
16.
Мединський Петро Михайлович
20 лютого 2025
17.
Тибінка Олена Миколаївна
20 лютого 2025
18.
Крулик Марія Анатоліївна
20 лютого 2025
19.
Одинець Оксана Вікторівна
20 лютого 2025
20.
Шустова Неля Миколаївна
20 лютого 2025
21.
Коваль Юлія Миколаївна
20 лютого 2025
22.
Гнатюк Оксана Юріївна
20 лютого 2025
23.
Семенченко Наталія Володимирівна
20 лютого 2025
24.
Гнатюк Ірина Іванівна
20 лютого 2025
25.
Рабець Ольга Іванівна
20 лютого 2025
26.
Іщук Марія Сергіївна
20 лютого 2025
27.
Маркіна Наталія Андріївна
20 лютого 2025
28.
Надвернюк Надія Іванівна
20 лютого 2025
29.
Ципа Марія Ярославівна
20 лютого 2025
30.
Яценко Лілія Олександрівна
20 лютого 2025
7250
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 63 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.