№22/240792-еп
Шановний пане Президент! Просимо вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, Чернявському Валерію Володимировичу
Автор (ініціатор): Вівчак Валерія Валеріївна
Дата оприлюднення: 27 січня 2025
Шановний пане Президент, прошу вас надати моєму батькові Чернявському Валерію Володимировичу звання Героя України посмертно.
Чернявський Валерій народився в Україні, у селі Новорогачинське, Нижньосірогозькій селищній громаді, Генічеського району, Херсонської області, 10.04.1969 року
У 1983 році переїхав зі своїми батьками до села Чорнобаївка, Херсонського району, Херсонської області. Де закінчив 8 клас "Чорнобаївської середньої школи". Після школи вступив у "Херсонське середнє професійно-технічне училище номер 4". Закінчивши навчання у 1988-91 році пішов служити у морському тихоокеанському флоті на підводному кораблі "Матрос електромеханік старшина 2 статті".
Мій батько все життя працював. Мав дуже шкідливу роботу через яку він вийшов на пенсію у 50 років, але навіть на пенсії продовжував працювати. На підприємствах, про нього відгукувались як гарний працівник який сумлінно виконував свою роботу. Мав професійні уміння у своїй діяльності. Він був майстром на всі руки, ніколи не відмовляв у допомозі чи пораді. Завжди займався спортом та у свій час був "Кандидатом Майстра спорту по вільній боротьбі".
Чернявський Валерій Володимирович був призваний на військову службу під час мобілізації: на особливий період 29.11.2023 Херсонським РПЦК та СП Херсонської області.
На службі він неухильно виконував свої обов'язки. Багато навчався і став головним сержантом-командиром зенітного ракетного взводу мотопіхотного батальйону військової частини А 4962.
Для побратимів він став не тільки командиром, а й бойовим товаришем. Був прикладом мужності та честі, підтримуючи їх своїм бойовим духом.
Валерій загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Охрімівка, Чугуївського району, Харківської області. Це був останній день перед виходом із позицій..
Рідні та близькі згадують його як сміливого воїна, ніколи не скаржився на труднощі, навіть перебуваючи в зонах бойових дій. Він завжди переконував, що в нього все добре. Ми не чекали що так рано відчуєм смуток, самоту. Бо у серцях наших ти живеш. Схиляємо голови перед світлою пам'яттю про тебе.
У серцях, пам'яті та молитвах ім'я воїна Валерія Володимировича Чернявського житиме завжди.
Слава Україні! Героям Слава!
Чернявський Валерій народився в Україні, у селі Новорогачинське, Нижньосірогозькій селищній громаді, Генічеського району, Херсонської області, 10.04.1969 року
У 1983 році переїхав зі своїми батьками до села Чорнобаївка, Херсонського району, Херсонської області. Де закінчив 8 клас "Чорнобаївської середньої школи". Після школи вступив у "Херсонське середнє професійно-технічне училище номер 4". Закінчивши навчання у 1988-91 році пішов служити у морському тихоокеанському флоті на підводному кораблі "Матрос електромеханік старшина 2 статті".
Мій батько все життя працював. Мав дуже шкідливу роботу через яку він вийшов на пенсію у 50 років, але навіть на пенсії продовжував працювати. На підприємствах, про нього відгукувались як гарний працівник який сумлінно виконував свою роботу. Мав професійні уміння у своїй діяльності. Він був майстром на всі руки, ніколи не відмовляв у допомозі чи пораді. Завжди займався спортом та у свій час був "Кандидатом Майстра спорту по вільній боротьбі".
Чернявський Валерій Володимирович був призваний на військову службу під час мобілізації: на особливий період 29.11.2023 Херсонським РПЦК та СП Херсонської області.
На службі він неухильно виконував свої обов'язки. Багато навчався і став головним сержантом-командиром зенітного ракетного взводу мотопіхотного батальйону військової частини А 4962.
Для побратимів він став не тільки командиром, а й бойовим товаришем. Був прикладом мужності та честі, підтримуючи їх своїм бойовим духом.
Валерій загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Охрімівка, Чугуївського району, Харківської області. Це був останній день перед виходом із позицій..
Рідні та близькі згадують його як сміливого воїна, ніколи не скаржився на труднощі, навіть перебуваючи в зонах бойових дій. Він завжди переконував, що в нього все добре. Ми не чекали що так рано відчуєм смуток, самоту. Бо у серцях наших ти живеш. Схиляємо голови перед світлою пам'яттю про тебе.
У серцях, пам'яті та молитвах ім'я воїна Валерія Володимировича Чернявського житиме завжди.
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кравченко Іванна Олександрівна
27 квітня 2025
2.
Жмур Юлія Леонідівна
27 квітня 2025
3.
Петрів Маргарита Миколаївна
27 квітня 2025
4.
Байбузенко Анастасія Сергіївна
27 квітня 2025
5.
Калакайло Раїса Богданівна
27 квітня 2025
6.
Колєснік Олександра Іванівна
27 квітня 2025
7.
Деречей Богдана Степанівна
27 квітня 2025
8.
Кольба Ольга Олександрівна
27 квітня 2025
9.
Анікулаєсі Анастасія Вячеславівна
27 квітня 2025
10.
Козик Олена Василівна
27 квітня 2025
11.
Закревська Олена Василівна
27 квітня 2025
12.
Сахарук Ольга Іванівна
27 квітня 2025
13.
Пушкар Ольга Василівна
27 квітня 2025
14.
Валова Наталія Іванівна
27 квітня 2025
15.
Сергеєва Дар'я Миколаївна
27 квітня 2025
16.
Шентюрк Тетяна Петрівна
27 квітня 2025
17.
Баранюк Ольга Валеріївна
27 квітня 2025
18.
Омелич Лариса Григорівна
27 квітня 2025
19.
Вереш Світлана Володимирівна
27 квітня 2025
20.
Орехівська Валентина Петрівна
27 квітня 2025
21.
Колядинська Анастасія Іванівна
27 квітня 2025
22.
Петраш Вікторія Олександрівна
27 квітня 2025
23.
Тешнар Уляна Петрівна
27 квітня 2025
24.
Близнюк Микола Миколайович
27 квітня 2025
25.
Щукіна Елла Сергіївна
27 квітня 2025
26.
Хруняк Ганна Йосипівна
27 квітня 2025
27.
Депотапчук Олександра Павлівна
27 квітня 2025
28.
Струк Оксана Михайлівна
27 квітня 2025
29.
Бурак Лідія Борисівна
27 квітня 2025
30.
Фабриченко Яна Леонідівна
26 квітня 2025