Про запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої Партії регіонів Петра Порошенка

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про санкції» Кабінет Міністрів України може вносити на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування санкцій.
Прошу розглянути пропозицію щодо запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої Партії регіонів Петра Порошенка через його діяльність, яка завдала суттєвої шкоди національним інтересам України.
Підставами для запровадження санкцій є наступні факти та обставини:
Петро Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь російської федерації, у зв’язку із чим її діяльність заборонена рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 р. у справі № П/857/1/23 за позовом Міністерства юстиції України.
За даними СБУ, представники «Партії регіонів» з початку її створення активно підтримували кремлівський режим, організовували з’їзд сепаратистів у м. Сєверодонецьк та публічно виправдовували захоплення частини сходу України, а потім і повномасштабне вторгнення росії в Україну.
За часів Президентства В.Януковича Петро Порошенко 23.03.2012 р. здобув державну посаду Міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.
Тобто Петро Порошенко не тільки був одним із засновників та спів-керівником забороненої в України «Партії регіонів», а й служив президенту-зраднику В.Януковичу.
Знаковою є участь Петра Порошенка у процесі, пов'язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Петро Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».
https://www.pravda.com.ua/news/2011/01/9/5765863/?utm_source=chatgpt.com
Не менш значущою є духовна діяльність Петра Порошенка. Протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході.
У серпні 2024 року на адвокатський запит щодо підтвердження інформації про те, чи П. Порошенко досі виконує функції диякона, УПЦ МП повідомила, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух пономаря (паламаря), що передбачає допомогу у богослужіннях.
https://zib.com.ua/ua/162804.html
Враховуючи, що збройна агресія рф проти України була підтримана з боку Російської православної церкви, а також враховуючи, що дії цієї церкви та її організацій в Україні використовуються для поширення пропаганди та підриву національної безпеки, у 2023 р. Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти представників УПЦ МП.
https://focus.ua/uk/ukraine/540493-zelenskiy-utverdil-sankcii-snbo-protiv-7-predstaviteley-upc-mp-kto-v-spiske?utm_source=chatgpt.com
https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-sanktsii-kliryky-upts-mp/32238875.html?utm_source=chatgpt.com
Таким чином, Петро Порошенко, перебуваючи у ролі диякона Української православної церкви Московського патріархату, представники якої висловлювали підтримку та виправдання збройної агресії РФ проти України, міг брати участь у діяльності, яка прямо або опосередковано сприяла агресії Російської Федерації. Це могло б слугувати підставою для запровадження щодо нього санкцій.
Заслуговують на увагу в контексті підстав застосування санкцій до Петра Порошенко його багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.
Свого часу Петро Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».
Після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать Петру Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014-2018 років активно торгували з росією. Наприклад: Дочірнє підприємство «Автоскладальний завод № 1 ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», який входить до підприємств групи «Укрпромінвест», у 2018 р. придбав обладнання та запчастини у російських компаній на суму понад 16 мільйонів гривень. ТОВ «Пісківський завод скловиробів», який також контролюється П.Порошенко, протягом 2018 р. закупив у російської компанії сировину для скловиробництва на суму понад 1,7 мільйона гривень.
ТОВ «Дніпровський дослідний завод «Енергоавтоматика», який входить до групи «Укрпромінвест» і контролюється Петром Порошенко, активно співпрацювало з російськими підприємствами протягом 2014-2017 років. У 2014 році завод поставив російському «АвтоВАЗ» понад 142 тисячі акумуляторів на суму більше 70 мільйонів гривень. У наступні роки обсяги постачань зменшувалися, але вони тривали до 2017 року. Іншим російським компаніям, таким як ТОВ «А-Мега Авто» та ТОВ «Полюс+», постачали акумулятори різних моделей, суми контрактів також сягали десятків мільйонів гривень.
Крім того, попри військову агресію росії проти України, основний актив П.Порошенка корпорація Roshen, а саме Липецька кондитерська фабрика продовжувала діяльність у росії до 2017 року. Фабрика сплатила 8,8 мільйонів доларів США податків до російського бюджету, що могло сприяти фінансуванню Петром Порошенко військової агресії рф проти України.
Ці дані свідчать про стабільне торговельне співробітництво Петра Порошенка через належні йому компанії із російськими партнерами навіть в умовах збройної агресії рф проти України та отримання, внаслідок такої діяльності прибутків та сплату податків, що вказує на причетність Петра Порошенка до фінансування російської армії через діяльність своїх компаній.
Закон України «Прор санкції» передбачає, що однією з підстав застосування санкцій є фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов'язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема шляхом сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період (п.п.б п. 2 ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»).
Внаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 мільйонів гривень, що може бути підставою для застосування санкцій за Законом України «Про санкції».
П. Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016, досудове розслідування у якому проводиться міжвідомчою слідчою групою у складі слідчих ГСУ ДБР та ГСУ СБУ, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України).
Це кримінальне провадження стосується організації злочинної схеми постачання вугілля із тимчасово окупованих територій та сприяння терористичним організаціям «ЛНР» та «ДНР» на загальну суму близько 1,5 млрд гривень.
За офіційними повідомленнями СБУ підозра П. Порошенку базується на показаннях свідків, результатах судових експертиз, аудіозаписах, документах, що містять інформацію за період 2014–2015 років, та інших доказах. У своїй сукупності вони вказують, що «Петро Порошенко, перебуваючи в той час на посаді Президента України, використав надані йому повноваження та інструменти впливу, щоб контракти з ПАР були розірвані. А потім на вимогу представників РФ організував підписання від імені України контрактів на постачання вугілля з непідконтрольних територій».
Прізвище П. Порошенко фігурує у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для російської федерації.
У 2016 році українська частина нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» перейшла під контроль структур, пов'язаних із Віктором Медведчуком, кумом президента росії в.путіна та за даними розслідувань правоохоронних оргінів та журналістських розслідувань це відбулося за сприяння та у партнерстві з П. Порошенко (https://detector.media/infospace/article/188393/2021-05-25-zhurnalisty-bihusinfo-oprylyudnyly-drugu-chastynu-plivok-medvedchuka-video/, https://www.youtube.com/watch?v=VZJG_RKktBQ).
Під час досудового розслідування у вказаних провадженнях, яке здійснюється ГСУ СБУ у складі спільної слідчої групи з детективами НАБУ, досліджуються обставини вчинення групою осіб, до якої входили колишні високопосадовці України, заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», подальшої легалізації коштів, отриманих від її використання, а також державної зради внаслідок протидії витребуванню з незаконного володіння державного майна товариства, засновником якого є уряд російської федерації.
В ході досудового розслідування зібрано докази, показання, висновки експертизи, які підтверджують причетність колишнього Президента України П. Порошенка до вказаної протиправної діяльності.
За оприлюдненими СБУ даними, у схемі виведення з державної власності частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» для подальшого прокачування дизельного палива через цей нафтопродуктопровід Петро Порошенко не лише ініціював контакт із керівництвом російської федерації, але й забезпечив ухвалення необхідних рішень у всіх українських державних інстанціях для реалізації цієї схеми, спрямованої на особисте збагачення шляхом підриву обороноздатності на національної безпеки України.
https://www.youtube.com/watch?v=VvviZb9EjTQ.
У рамках Мінських угод Петро Порошенко фактично передав контроль над окупованими територіями російській федерації та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.
Так, 12 лютого 2015 року у Мінську після переговорів П. Порошенка за участю Нормандської четвірки відбулось підписання Тристоронньою контактною групою «Комплексу заходів, спрямованих на виконання Мінських угод», на якому поставили свої підписи не тільки уповноважені офіційні особи, а й ватажки терористичних організацій.
Петро Порошенко як учасник переговорів у форматі Нормандської четвірки не лише знав заздалегідь про зміст та підписантів Комплексу заходів, спрямованих на виконання Мінських угод, але й особисто забезпечив його погодження та схвалення з боку України в такому форматі.
Ці домовленості накладали обмеження на суверенітет України, зокрема, відновлення повного контролю України над її державним кордоном залежало від виконання низки умов: проведення конституційної реформи зі змінами до Конституції щодо особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей, організація виборів на цих територіях ще до відновлення контролю над кордоном виключно за узгодженням із представниками так званих «ЛНР» і «ДНР».
https://www.osce.org/files/f/documents/5/b/140221.pdf

Таким чином, внаслідок цих дій П.Порошенка встановлення Україною повного контролю над її територією було поставлено в залежність від досягнення домовленостей із представниками окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей та погодження з ними конституційної реформи та законодавчих змін.
Тим самим, П.Порошенко легалізував перед іншими державами та міжнародними організаціями ватажків терористичних організацій, зробивши відновлення територіальної цілісності України у залежність від досягнення домовленостей з лідерами сепаратистів.
У квітні 2015 року, через два місяці після запеклих боїв за Дебальцеве і численних втрат серед українських військових від рук російських агресорів, Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом росії Володимиром Путіним, під час якої демонстрував вислужування перед Путіним, вітав Путіна із Міжнародним Днем солідарності трудящих, та в кінці якої вони прощались вже загальновідомим: «Жму руку. Спасібо большое», «Обнімаю».
Така поведінка мала на меті показати слабкість України та її поступливість перед агресором. Цей факт є ще одним прикладом дій, що завдали шкоди національним інтересам України та підривали її авторитет на міжнародній арені.
Статтею 5-1 Закону України «Про санкції» закріплено, що санкція, передбачена пунктом 11 частини першої статті 4 цього має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
Враховуючи існуючі факти та потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенко ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України прошу вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка.
Закликаю владу України забезпечити прозорість процесу прийняття рішення та подальший контроль за його виконанням.