Шановний пане Президенте!
Я, Остапенко Тетяна Володимирівна, звертаюсь до Вас із щирим проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, Остапенку Олегу Юрійовичу, який до останнього подиху хоробро захищав нашу Батьківщину.
Остапенко Олег Юрійович народився 23.03.1984 р. в м. Вінниця. З того часу виховувався в порядній і люблячій сім’ї. Ще з дитинства в його серці була відчутна втрата рідного брата а згодом і батька. Це був не простий шлях боротьби за життя в якому Олег здобув і виховав у собі найцінніші риси порядності, доброти і поваги. У 2001 році закінчив ЗОШ І-ІІІ ст. №6 імені Лялі Ратушної міста Вінниці. З відзнакою закінчив Іллінецький коледж Вінницького державного аграрного університету. Згодом, здобув вищу освіту, навчаючись у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ.
У 2009 році Олег створив сім’ю, виховував двох доньок, був чуйним люблячим батьком. Завжди казав що йому пощастило найбільше бо доля подарувала йому двох прекрасних донечок. Більше 15 років працював в структурі Вінницької міської ради, а саме: в департаменті соціальної політики обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу програмного забезпечення в управлінні соціального захисту населення «Правобережне».
26 травня 2023 року, з мрією та вірою в Перемогу, мобілізувався до лав Збройних Сил України та захищав суверенітет України у складі 144-ї окремої піхотної бригади. Був командиром взводу та отримав звання молодшого лейтенанта, а для своїх побратимів назавжди залишиться за позивним «Оскар».
1 травня 2024року захищаючи країну на донецькому напрямку в районі населеного пункту Новомихалівка, ворог наніс удар авіабомбою з силою не сумісною життям людини... Йому було лише 40 років.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Олега ми будем пам’ятати турботливим батьком, люблячим чоловіком, відданим сином та братом, добрим, чуйним, працьовитим, прекрасним колегою і просто Гарною Людиною. Адже він надихав своєю добротою і позитивною енергією всіх кого оточував.
Він завжди прагнув всім допомогти ціною власного часу, здоров'я, життя...
Олег заслуговує на найвищу державну відзнаку звання Героя України оскільки за незалежність та майбутнє країни відав найцінніше – життя.
З повагою,
Тетяна Остапенко