ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! ПРОШУ ВАС РОЗГЛЯНУТИ ПЕТИЦІЮ ПРО ПРИСВОЄННЯ ПОЧЕСНОГО ЗВАННЯ ГЕРОЙ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ВІРНОМУ СИНОВІ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ, ХОРОБРОМУ ВОЇНУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, МОЄМУ БРАТОВІ КОПИЛЕЦЬ ПАВЛУ ПЕТРОВИЧУ.

Шановний Пане Президенте,просимо Вас розглянути про присвоєння звання Героя України (посмертно),за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини,хороброму воїну Збройних Сил України Копильцю Павлу Петровичу, солдату гранатометного взводу 105-го батальйону,63-ї окремо механізованої бригади, який віддав своє життя за свою Батьківщину.

Народився Павло 07 липня 1997 року у селі Рудники,Колківської громади,Волинської область,Луцького району.
Протягом 2003-2014 років навчався в Рудницькому ліцеї. З вересня 2015 року по 2016 рік навчався в Маневицькому професійному ліцеї на маляра-штукатура.
07.11.2017 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ в місто Васильків,Київська область,військову частину А1789.

Після початку повномаштабного вторгнення був призваний 14 вересня 2022 року до лав ЗСУ,Павло без вагань приєднався до лав захисників,служив в окремому гранотометному взводі військової частини А0342.

Прибувши на військове навчання в Миколаїв він познайомився в перше зі своїми побратимами,з якими він відбував свою службу за Батьківщину до кінця .Через два тижні вони поїхали на Херсонській напрямок, де пробули три тижні та поїхали в Бахмут де героїчно відстоювали свої території . Потім вони поїхали на Лиманський напрямок де вони оброняли наші сни з квітня 2023 року до сьогодення. За час проходження служби зарекомендував себе добре підготовленим,дисциплінованим та мужнім військовослужбовцем. Постійно покращував свої навики та розвивався у військовій справі .Віддано віднісся до військового обов’язку, мужньо стримував ворожу агресію впродовж військової служби за що і отримував свої нагороди.
Одна з яких була: Нагорода (ВЕТЕРАН ВІЇНИ) нагороджували 19 липня 2023 року, Нагороджувався медаллю (ЗА СЛУЖБУ УКРАЇНІ) 5 грудня 2024 року.
Але у 2025 році прийшла сумна звістка що Копилець Павло Петрович загинув 5 січня близько 14:00 год. На полі бою підчас того як він був на позиції відстрілювався від Російської Федерацій,до нього в бліндаж прилетіла ракета. Він загинув на місці від артелерійського обстрілу.

Як розповів його побратим: Павло завжди був мужнім, він ніколи не відмовлявся виконувати бойові завдання які були поставлені командиром взводу. Першим ставав на оборону позиції. В боях за Бахмут проявив себе дуже мужньо і героїчно .Його відвага,сила духу і професіоналізм надихали побратимів і були прикладом для всіх, хто боровся порочу.

Павло з малку відзначався сміливістю,добротою,справедливістю,щирістю та мужністю,а також він був хорошим сином,братом,другом та побратимом. Його рідні згадують з теплом і вдячністю. Таким його пам’ятають батьки,брати,сестра,кохана дівчина,побратими,друзі,однокласники і земляки. Павло відав своє життя за нас і вас!
Ми пишаємся своїм сином та братом Героєм. Пекучий біль втрати назавжди в наших серцях…

Павло був людиною з великої літери,понад усе він любив Батьківщину він віддав усе за нас із вами,за вільну Україну та за мир у наших домівках,відав найцінніше- своє життя. Не втіливши в життя багато своїх мрій.

Тому пане Президенте,прошу Вас, від імені всієї родини, коханої дівчини, друзів й побратимів підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України посмертно.

Пам’ять про Копильця Павла Петровича назавжди залишається в наших серцях як символ відваги,героїзму та мужності.
Вдома залишились батьки,кохана дівчина та вся його любляча родина,для яких це найбільша втрата.

Йому назавжди 27…
НАВІКИ В СТРОЮ….
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!