Прокопець Андрій Ігорович (11.08.2004 – 08.03.2024). Андрій Ігорович народився та виріс у Оболонському районі міста Києва. В 2020 році закінчивши 9-ть класів школи № 232, в свої юні роки завжди був відповідальним та дуже самостійним, в колективі був лідером, захоплювався спортом, любив життя мав безліч планів та підвищене відчуття справедливості. Вступив до « Київського фахового коледжу морського і річкового флоту та транспортних технологій Державного університету інфраструктури та технологій» на юридичний факультет, де планував здобути освіту юриста але так і не закінчив навчання. Після початку повномаштабного вторгнення РФ в Україну став рекрутом Третьої Окремої Штурмової Бригади, постійно наголошуючи що народжений бути вільним, в 2023 році добровільно вступив до лав Збройних Сил України, та після проходження військової підготовки в навчальному центрі Десна солдат Прокопець Андрій Ігорович позивний (КУКЕР) 28.09.2023 року був призначений на посаду навідника 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону В/Ч № 4638 (3 ОШБр). Під час проходження служби був призначений на посаду стрільця стрілецького взводу. В останні дні свого життя , підрозділ в котрому Андрій Прокопець позивний (КУКЕР) проходив службу знаходився на Авдієвському напрямку Донецької області , де велися запеклі бої. В ніч з 07 на 08 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в складі роти спеціального призначення, разом з побратимом та другом у звичайному житті Іваном з позивним (Технік) перебуваючи в практично захопленому ворогом населеному пункті Орлівка Донецької області отримали несумісні з життям поранення від ворожого снаряду, який обірвав молоде життя юнаків які так багато не встигли втілити , а ні своїх мрій, а ні своїх планів . Прокопець Андрій Ігорович був молодим, але надзвичайно відважним і самовідданим захисником нашої країни. Він віддав своє життя у боротьбі за свободу та мир на нашій землі, показавши приклад найвищого патріотизму та мужності. Його самопожертва є нагадуванням про те, якою ціною дається мирне життя для мільйонів українців. Його героїзм заслуговує на найвищу державну відзнаку, адже він символізує відвагу, непохитну волю та любов до України. Просимо вшанувати пам’ять [Андрія Прокопця] та присвоїти йому звання Героя України (посмертно), яке стане знаком вдячності від усього українського народу.