№22/241266-еп
Шановний пане Президент! Просимо вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) командир взводу -старший офіцер на батареї мінометного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А4718 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович
Автор (ініціатор): Кедик Катерина Михайлівна
Дата оприлюднення: 03 лютого 2025
Шановний Пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бухало Юлія Олександрівна
03 травня 2025
2.
Остап Віталіна Віталіївна
03 травня 2025
3.
Мотовиліна Олена Анатоліївна
03 травня 2025
4.
Заяць Богдана Ярославівна
03 травня 2025
5.
Бариська Наталія Петрівна
03 травня 2025
6.
Савка Ірина Володимирівна
03 травня 2025
7.
Толок Оксана Сергіївна
03 травня 2025
8.
Тишківський Валентин Іванович
03 травня 2025
9.
Головко Людмила Миколаївна
03 травня 2025
10.
Мартиченко Алла Олександрівна
03 травня 2025
11.
Назарчук Оксана Василівна
03 травня 2025
12.
Войтанік Юлія Сергіївна
03 травня 2025
13.
Дереповка Світлана Юріївна
03 травня 2025
14.
Рафальська Олена Олександрівна
03 травня 2025
15.
Конопльова Ірина Василівна
03 травня 2025
16.
Пільчук Юлія Віталіївна
03 травня 2025
17.
Глушко Яна Олександрівна
03 травня 2025
18.
Сорока Анна Валеріївна
03 травня 2025
19.
Самсонюк Тетяна Володимирівна
03 травня 2025
20.
Мережинська Лариса Леонідівна
03 травня 2025
21.
Штангей Аліна Миколаївна
03 травня 2025
22.
Каракай Євгенія Вікторівна
03 травня 2025
23.
Кочан Христина Михайлівна
03 травня 2025
24.
Котясь Вікторія Миколаївна
03 травня 2025
25.
Ясінська Катерина Володимирівна
03 травня 2025
26.
Василишин Марія Миколаївна
03 травня 2025
27.
Коваленко Оксана Олександрівна
03 травня 2025
28.
Рибак Тетяна Василівна
03 травня 2025
29.
Пилєва Галина Григорівна
03 травня 2025
30.
Давиденко Світлана Юріївна
03 травня 2025