№22/241266-еп
Шановний пане Президент! Просимо вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) командир взводу -старший офіцер на батареї мінометного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А4718 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович
Автор (ініціатор): Кедик Катерина Михайлівна
Дата оприлюднення: 03 лютого 2025
Шановний Пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Братинчук Віктор Васильович
12 лютого 2025
2.
Оскоріб Людмила Іванівна
12 лютого 2025
3.
Братинчук Тетяна Володимирівна
12 лютого 2025
4.
Щипець Ольга Миколаївна
11 лютого 2025
5.
Іванова Ольга Миколаївна
11 лютого 2025
6.
Осипова Галина Юріївна
11 лютого 2025
7.
Попівчак Юлія Василівна
11 лютого 2025
8.
Хрептій Олександра Вікторівна
11 лютого 2025
9.
Біла Тетяна Борисівна
11 лютого 2025
10.
Костенко Надія Володимирівна
11 лютого 2025
11.
Семенюк Іванна Олександрівна
11 лютого 2025
12.
Сало Ірина Михайлівна
11 лютого 2025
13.
Кавич Ірина Ігорівна
11 лютого 2025
14.
Кравцова Оксана Рустамівна
11 лютого 2025
15.
Безпалько Катерина Анатоліївна
11 лютого 2025
16.
Бабина Любов Миколаївна
11 лютого 2025
17.
Божко Олексій Васильович
11 лютого 2025
18.
Нечипоренко Юлія Володимирівна
11 лютого 2025
19.
Мендель Інна Володимирівна
11 лютого 2025
20.
Сурмак Наталія Іванівна
11 лютого 2025
21.
Коваленко Алла Миколаївна
11 лютого 2025
22.
Хісматуллін Вячеслав Амирович
11 лютого 2025
23.
Тарасова Наталія Іванівна
11 лютого 2025
24.
Шибирин Яна Павлівна
11 лютого 2025
25.
Зіміна Ельвіра Леонідівна
11 лютого 2025
26.
Денисенко Ольга Миколаївна
11 лютого 2025
27.
Рачинська Тетяна Василівна
11 лютого 2025
28.
Дубіцька Антоніна Іванівна
11 лютого 2025
29.
Анастасьєва Євгенія Петрівна
11 лютого 2025
30.
Сапата Марія Романівна
11 лютого 2025
2609
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.