Президенту України
Зеленському Володимиру Олександровичу
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно)
хороброму, вірному військовій присязі,захиснику нашої
Батьківщини, сержанту Сиротюку Юрію Васильовичу
«Вересу» 21.02.1995 року народження, моєму чоловікові, головному сержанту-командиру відділення управління зенітно -ракетного взводу 80 ОДШБ, військової частини
A0284.
Юрій народився у селі Завадів на Львівщині, за освітою
«Технік -будівельник», довгий час працював за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення мобілізувався до лав ЗСУ, 26.02.2022 року. Спочатку проходив військову службу в роті охорони при ТЦК. 3 15.06.2022р по 29.07.2022р. проходив бойове злагодження в складі зенітно-артилерійського взводу аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантної штурмової бригади в 199 навчальному центрі підготовки десантно штурмових військ. Був призначений на посаду навідника зенітної артилерійської установки ЗУ-23-2 в третє відділення зенітного артилерійського взводу амб 80-ї ОДШБ.
З 28.08.2022р. приймав активну участь в наступальній операції щодо звільнення правобережної частини
Херсонської області. Брав участь у боях поблизу населених пунктів Архангельське, Давидів Брід, Пʼятихатки, Тягинка.
3 грудня 2022р. Юрій приймав активну участь у наступальній операції в Серебрянському лісництві поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області.
3 29.01.2023р. приймав участь в оборонній, а пізніше в наступальній операції на Бахмутському напрямку Донецької області, був учасником у боях поблизу н.п. Іванівське, Ступочки, Часового Яру, Андріївки.
Під час важких боїв за звільнення населеного пункту
Кліщіївка Донецької області виконував завдання, щодо прикриття повітряного простору за допомогою ПЗРК, відбивав штурми .Підвозив боєприпаси, прозію, навіть тоді, коли інші не хотіли. Ніколи не відмовлявся від поставлених
завдань і завжди йшов туди, де гаряче.
3 жовтня 2023 року призначений на посаду головного
сержанта-командира відділення управління зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону 80 окремої десантної штурмової бригади. Завжди відповідально ставився до своєї роботи та виконання бойових завдань.
Згодом відправлений з бригадою на бойове завдання
в Курську область рф, де Юрій брав участь у штурмових і оборонних діях протягом трьох місяців. Активно знищував ворогів та їхню техніку за допомогою ударних безпілотних
систем.
25.11.2024р. загинув в н.п Суджа Курської області, під
час виконання бойового завдання.
В період з 26.11.2024р. по 01.01.2025р. вважався зниклим безвісті. Чин похорону Юрія відбувся 04.01.2025р. в селі, де проживав з сімʼєю. Похований в селі Голобутів Стрийського району Львівської області.
За життя був нагороджений:
• Відзнакою Президента «За оборону України» (5.08.2022);
• Орденом «Слава України»(21.11.2024);
• Подяками від керівництва бригади та батальйону;
• відзначений бригадним генералом Олександром Тарнавським грамотою «За мужність та відвагу»(21.11.2022);
• Є лауреатом номінації «Цвіт нації» (2024);
• Ветеран війни(26.07.2023).
У Юрія залишився маленький син (2,5 рочки), який досі чекає на батька з роботи, кохана дружина, люблячі батьки та
молодша сестра.
Юрій був чудовим сімʼянином, люблячим батьком та чоловіком, гарним сином та зятем, найкращим братом, добрим другом. Рідні та близькі завжди могли покластись та очікувати на допомогу та пораду. «Один з найдобріших людей, яких ми знали» - так відгукуються друзі про Юрка.
«Він був тим, з ким не страшно йти на завдання», «Ніколи б не залишив бойового товариша на полі бою», «Завжди хвилювався за всіх, залишався вірним військовій присязі» - слова побратимів, з якими пліч-о-пліч боровся за нашу суверенність. Юрій був відважний та рішучий, серед побратимів користувався повагою і беззаперечним
авторитетом. Особливими рисами його характеру була
доброта, щирість.
Пане Президенте, ми просимо Вас вшанувати подвиг
Сиротюка Юрія Васильовича ,присвоївши йому звання «Герой України» ( посмертно).