№22/241348-еп
Присвоєння Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Ковальчук Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Домальчук Валентина Павлівна
05 лютого 2025
2.
Заєць Вікторія Василівна
05 лютого 2025
3.
Олексіюк Богдан Юрійович
05 лютого 2025
4.
Срібна Тетяна Сергіївна
05 лютого 2025
5.
Літоміна Юлія Віталіївна
05 лютого 2025
6.
Кликун Інна Вячеславівна
05 лютого 2025
7.
Луцька Тетяна Богданівна
05 лютого 2025
8.
Вирович Лілія Федорівна
05 лютого 2025
9.
Стоцька Олена Миколаївна
05 лютого 2025
10.
Ігнатченко Юлія Валеріївна
05 лютого 2025
11.
Довжик Оксана Петрівна
05 лютого 2025
12.
Токар Олена Миколаївна
05 лютого 2025
13.
Капітон Ірина Миколаївна
05 лютого 2025
14.
Кравчук Наталія Олександрівна
05 лютого 2025
15.
Любчик Світлана Адамівна
05 лютого 2025
16.
Ковальчук Михайло Васильович
05 лютого 2025
17.
Шафарчук Оксана Володимирівна
05 лютого 2025
18.
Хлобистіна Дар'я Вікторівна
05 лютого 2025
19.
Юрич Тетяна Миколаївна
05 лютого 2025
20.
Маслова Ольга Олегівна
05 лютого 2025
21.
Хвесик Богдана Ігорівна
05 лютого 2025
22.
Літвіненко Мар'яна Вікторівна
05 лютого 2025
23.
Семенова Тетяна Ігорівна
05 лютого 2025
24.
Слободянюк Марія Богданівна
05 лютого 2025
25.
Семанюк Віта Зеновіївна
05 лютого 2025
26.
Дзеблюк Юлія Вікторівна
05 лютого 2025
27.
Теодорович Оксана Петрівна
05 лютого 2025
28.
Банько Богдан Вікторович
05 лютого 2025
29.
Хомич Галина Іванівна
05 лютого 2025
30.
Маркусь Анастасія Іванівна
05 лютого 2025
1779
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 88 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.