№22/241348-еп
Присвоєння Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Ковальчук Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Будник Любов Миколаївна
16 квітня 2025
2.
Федчик Тетяна Вікторівна
16 квітня 2025
3.
Тимошенко Юлія Володимирівна
16 квітня 2025
4.
Швець Анна Леонідівна
16 квітня 2025
5.
Восьмушко Тетяна Олексіївна
16 квітня 2025
6.
Петровська Марія Тереза Андріївна
16 квітня 2025
7.
Демчук Леся Миколаївна
16 квітня 2025
8.
Одуденко Яна Георгіївна
16 квітня 2025
9.
Зозуля Тетяна Михайлівна
16 квітня 2025
10.
Паливода Ірина Володимирівна
16 квітня 2025
11.
Величко Світлана Миколаївна
16 квітня 2025
12.
Ковба Катерина Анатоліївна
16 квітня 2025
13.
Кулинич Володимир Миколайович
16 квітня 2025
14.
Будник Людмила Миколаївна
16 квітня 2025
15.
Демченко Юлія Іванівна
16 квітня 2025
16.
Костівська Тетяна Михайлівна
16 квітня 2025
17.
Фарисей Поліна Василівна
16 квітня 2025
18.
Антонець Світлана Миколаївна
16 квітня 2025
19.
Синепол Вячеслав Олександрович
16 квітня 2025
20.
Котелевець Лідія Михайлівна
16 квітня 2025
21.
Процик Оксана Вікторівна
16 квітня 2025
22.
Півторак Оксана Валентинівна
16 квітня 2025
23.
Сич Олена Яківна
16 квітня 2025
24.
Левенець Оксана Михайлівна
16 квітня 2025
25.
Мандра Людмила Володимирівна
16 квітня 2025
26.
Мельник Олена Михайлівна
16 квітня 2025
27.
Скуратова Ілона Геннадіївна
16 квітня 2025
28.
Синельникова Діана Анатоліївна
16 квітня 2025
29.
Гончаренко Тетяна Віталіївна
16 квітня 2025
30.
Прищепа Віктор Миколайович
16 квітня 2025
16975
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 19 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.