№22/241348-еп
Присвоєння Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Ковальчук Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нікітіна Ольга Володимирівна
04 березня 2025
2.
Хом'як Олена Анатоліївна
04 березня 2025
3.
Гулак Марина Іванівна
04 березня 2025
4.
Козаченко Марія Анатоліївна
04 березня 2025
5.
Іванюк Тетяна Валентинівна
04 березня 2025
6.
Жовмір Ольга Володимирівна
04 березня 2025
7.
Раковець Юрій Анатолійович
04 березня 2025
8.
Зарва Олена Вікторівна
04 березня 2025
9.
Ладим Оксана Михайлівна
04 березня 2025
10.
Нечиталюк Наталія Леонідівна
04 березня 2025
11.
Скрипка Ірина Омелянівна
04 березня 2025
12.
Пушкаренко Тетяна Романівна
04 березня 2025
13.
Налапший Юліана Дмитрівна
04 березня 2025
14.
Малиновська Вікторія Броніславівна
04 березня 2025
15.
Гуменна Віта Леонідівна
04 березня 2025
16.
Заєць Оксана Михайлівна
04 березня 2025
17.
Плісак Алла Григорівна
04 березня 2025
18.
Творинська Галина Ігорівна
04 березня 2025
19.
Казечко Наталія Андріївна
04 березня 2025
20.
Бойко Оксана Володимирівна
04 березня 2025
21.
Євтушенко Юлія Вікторівна
04 березня 2025
22.
Назаренко Лариса Миколаївна
04 березня 2025
23.
Мочула Олена Сергіївна
04 березня 2025
24.
Геращенко Ольга Олександрівна
04 березня 2025
25.
Леусенко Вікторія Анатоліївна
04 березня 2025
26.
Ціко Марія Миколаївна
04 березня 2025
27.
Джабраілова Юлія Григорівна
04 березня 2025
28.
Перевозник Вероніка Вікторівна
04 березня 2025
29.
Боклан Оксана Михайлівна
04 березня 2025
30.
Лещенко Вікторія Борисівна
04 березня 2025
10705
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 61 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.