№22/241348-еп
Присвоєння Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Ковальчук Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Павленко Анна Василівна
04 травня 2025
2.
Олійник Надія Іванівна
04 травня 2025
3.
Лук'янчук Тетяна Олексіївна
04 травня 2025
4.
Мельниченко Ірина Миколаївна
04 травня 2025
5.
Масюткіна Олена Анатоліївна
04 травня 2025
6.
Чмир Галина Михайлівна
04 травня 2025
7.
Федорук Катерина Вікторівна
04 травня 2025
8.
Янєва Людмила Василівна
04 травня 2025
9.
Коломієць Тетяна Володимирівна
04 травня 2025
10.
Муцин Софія Назарівна
04 травня 2025
11.
Бондаренко Світлана Олександрівна
04 травня 2025
12.
Щербан Любов Петрівна
04 травня 2025
13.
Чернишова-Щербина Анна Олександрівна
04 травня 2025
14.
Смаль Галина Миколаївна
04 травня 2025
15.
Цепкало Василь Ігорович
04 травня 2025
16.
Романюк Валентина Сергіївна
04 травня 2025
17.
Стасюк Ілліана Володимирівна
04 травня 2025
18.
Носовська Валентина Михайлівна
04 травня 2025
19.
Зінчук-Рухлинська Марія Василівна
04 травня 2025
20.
Остапієнко Марина Анатоліївна
04 травня 2025
21.
Євтушик Анатолій Михайлович
04 травня 2025
22.
Давидюк Олена Костянтинівна
04 травня 2025
23.
Попович Ольга Іванівна
04 травня 2025
24.
Сванідзе Маргарита Валеріївна
04 травня 2025
25.
Столаба Костянтин Іванович
04 травня 2025
26.
Деомідова Марина Іванівна
04 травня 2025
27.
Грицик Ольга Василівна
04 травня 2025
28.
Савченко Ольга Борисівна
04 травня 2025
29.
Мельник Тетяна Степанівна
04 травня 2025
30.
Горська Ганна Миколаївна
04 травня 2025