№22/241374-еп

Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.

Автор (ініціатор): Морозовська Катерина Геннадіївна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.

Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.

У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Свіренко Інна Юріївна
08 лютого 2025
2.
Нгуабі Світлана Олексіївна
08 лютого 2025
3.
Панасович Мирослава Анатоліївна
08 лютого 2025
4.
Береза-Іванова Олександра Володимирівна
08 лютого 2025
5.
Вишнівська Віта Валеріївна
08 лютого 2025
6.
Дубницька Галина Іванівна
08 лютого 2025
7.
Коханчик Галина Володимирівна
08 лютого 2025
8.
Височанська Аліна Ігорівна
08 лютого 2025
9.
Бондар Юлія Олександрівна
08 лютого 2025
10.
Богданович Розаліна Аметовна
08 лютого 2025
11.
Федоришин Марія Юріївна
08 лютого 2025
12.
Харєва Валерія Олександрівна
08 лютого 2025
13.
Боярчук Олена Олександрівна
08 лютого 2025
14.
Василишин Оксана Василівна
08 лютого 2025
15.
Сипіна Ольга Євгенівна
08 лютого 2025
16.
Воробйова Катерина Валентинівна
08 лютого 2025
17.
Дацкевич Анастасія Андріївна
08 лютого 2025
18.
Коваленко Іра Миколаївна
08 лютого 2025
19.
Саганюк Наталія Миколаївна
08 лютого 2025
20.
Кликайло Надія Ігорівна
08 лютого 2025
21.
Ященко Наталія Леонідівна
08 лютого 2025
22.
Певна Ганна Русланівна
08 лютого 2025
23.
Тимошенко Оксана Вікторівна
08 лютого 2025
24.
Ступак Євген Володимирович
08 лютого 2025
25.
Палій Ірина Миколаївна
08 лютого 2025
26.
Семенюк Катерина Русланівна
08 лютого 2025
27.
Черепок Інна Григорівна
08 лютого 2025
28.
Ващук Олена Юріївна
08 лютого 2025
29.
Марчук Валентина Вікторівна
07 лютого 2025
30.
Чорненька Аліна Сергіївна
07 лютого 2025
2238
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 86 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.