№22/241374-еп
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Автор (ініціатор): Морозовська Катерина Геннадіївна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Коцюбинська Дар'я Романівна
26 лютого 2025
2.
Заверченко Ольга Миколаївна
26 лютого 2025
3.
Козак Ольга Борисівна
25 лютого 2025
4.
Гладких Каріна Геннадіївна
25 лютого 2025
5.
Савран Ростислав Михайлович
25 лютого 2025
6.
Ярощук Наталія Юріївна
25 лютого 2025
7.
Антонюк Володимир Євгенович
25 лютого 2025
8.
Михайлюк Надія Миколаївна
25 лютого 2025
9.
Голоднюк Сніжана Костянтинівна
25 лютого 2025
10.
Скрябіна Оксана Михайлівна
25 лютого 2025
11.
Убійко Наталія Андріївна
25 лютого 2025
12.
Ковалик Наталія Михайлівна
25 лютого 2025
13.
Пасічна Марія Богданівна
25 лютого 2025
14.
Касинець Олег Володимирович
25 лютого 2025
15.
Терпка Зоя Миколаївна
25 лютого 2025
16.
Порохня Олександра Олександрівна
25 лютого 2025
17.
Крештопова Ганна N/a
25 лютого 2025
18.
Войнаровська Тетяна Миколаївна
25 лютого 2025
19.
Колодка Тетяна Миколаївна
25 лютого 2025
20.
Скобало Роман Орестович
25 лютого 2025
21.
Козак Лариса В'ячеславівна
25 лютого 2025
22.
Борищук Катерина Станіславівна
25 лютого 2025
23.
Бакалейко Лариса Анатоліївна
25 лютого 2025
24.
Лещишин Світлана Василівна
25 лютого 2025
25.
Швец Зоряна Ігорівна
25 лютого 2025
26.
Колесник Андрій Олегович
25 лютого 2025
27.
Поїздник Тетяна Олександрівна
25 лютого 2025
28.
Висоцька Константина Євгенівна
25 лютого 2025
29.
Зубко Зоя Василівна
25 лютого 2025
30.
Файбиш Наталія Анатоліївна
25 лютого 2025
6105
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 68 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.