№22/241374-еп
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Автор (ініціатор): Морозовська Катерина Геннадіївна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лаврентієва Анна Ігорівна
04 травня 2025
2.
Турта Христина Степанівна
04 травня 2025
3.
Штимпель Андріана Андріївна
04 травня 2025
4.
Степаненко Тетяна Русланівна
04 травня 2025
5.
Воробець Марія Сергіївна
04 травня 2025
6.
Лепеха Наталія Володимирівна
04 травня 2025
7.
Антонюк Тетяна Сергіївна
04 травня 2025
8.
Прус Ілона Олександрівна
04 травня 2025
9.
Янушкевич Олександра Василівна
04 травня 2025
10.
Кісіль Марія Степанівна
04 травня 2025
11.
Федорченко Маргарита Юріївна
04 травня 2025
12.
Красько Віталія Василівна
04 травня 2025
13.
Челядіна Марина Павлівна
04 травня 2025
14.
Яценко Галина Михайлівна
04 травня 2025
15.
Білак Ксенія Костянтинівна
04 травня 2025
16.
Фурса Ірина Олександрівна
04 травня 2025
17.
Мельник Мирослава Володимирівна
04 травня 2025
18.
Гуцалюк Любов Юріївна
04 травня 2025
19.
Косач Тетяна Анатоліївна
04 травня 2025
20.
Андрєєва Вікторія Валеріївна
04 травня 2025
21.
Юрескул Наталія Анатоліївна
04 травня 2025
22.
Фіяло Дмитро Андрійович
04 травня 2025
23.
Гавриляк Марія Володимирівна
04 травня 2025
24.
Кубанова Ірина Енверівна
04 травня 2025
25.
Бойтой Наталія Володимирівна
04 травня 2025
26.
Слободян Олена Дмитрівна
04 травня 2025
27.
Коппонен Вікторія Іванівна
04 травня 2025
28.
Чукань Ірина Леонідівна
04 травня 2025
29.
Лапчевська Катерина Валентинівна
04 травня 2025
30.
Мілєв Віталій Федорович
04 травня 2025