№22/241420-еп
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять(ПОСМЕРТНО) мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.)
Автор (ініціатор): Матяш Ліза Андріївна
Дата оприлюднення: 05 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.), хороброго воїна, мужнього сина України, який поклав своє життя за нашу свободу, за наше майбутнє. Прошу присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Сергій не просто воював. Він бився серцем. Він вірив у своїх побратимів, у свою країну, у нашу перемогу. Він йшов у бій першим, не шкодуючи себе, витягував поранених з-під вогню, рятував тих, кому, здавалося, вже не судилося вижити. Його руки, які в мирному житті могли б лікувати, творити, будувати, на війні стали руками янгола-охоронця для багатьох.
Він звільняв окуповані села Запорізької області, стояв у найзапекліших боях за Роботине, стримував ворога під Авдіївкою. Він не вагався, коли йому доручали найнебезпечніші завдання – знав, що хтось має це зробити, і що цей хтось – він.
Але навіть найсміливіші янголи не завжди повертаються додому… 25 лютого 2024 року, поблизу села Степове на Донеччині, Сергій віддав своє життя за Україну. Він до останнього подиху залишався вірним своєму народу, своїм побратимам, своїй присязі.
Його ім’я вже вписане в історію, у серця всіх, хто його знав, хто воював поруч, хто любив. Його подвиг не має ціни, бо свобода, яку він виборював, безцінна. За свою відвагу і незламність Сергій був нагороджений медаллю “За оборону рідної держави”, але цього замало, щоб вшанувати того, хто поклав життя за кожного з нас.
Пане Президенте, прошу Вас – відзначте мого брата найвищою нагородою України. Це не просто нагорода. Це визнання того, що Герої не вмирають. Що Сергій житиме в кожному українцеві, у кожному нашому кроці до перемоги.
Мій брате, ти назавжди з нами. Ти наша гордість, наша незламність, наша Україна.
Слава Герою! Слава Україні!
Суржок Сергій Михайлович (позивний “Шуба”)
19.06.1997 – 25.02.2024
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.), хороброго воїна, мужнього сина України, який поклав своє життя за нашу свободу, за наше майбутнє. Прошу присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Сергій не просто воював. Він бився серцем. Він вірив у своїх побратимів, у свою країну, у нашу перемогу. Він йшов у бій першим, не шкодуючи себе, витягував поранених з-під вогню, рятував тих, кому, здавалося, вже не судилося вижити. Його руки, які в мирному житті могли б лікувати, творити, будувати, на війні стали руками янгола-охоронця для багатьох.
Він звільняв окуповані села Запорізької області, стояв у найзапекліших боях за Роботине, стримував ворога під Авдіївкою. Він не вагався, коли йому доручали найнебезпечніші завдання – знав, що хтось має це зробити, і що цей хтось – він.
Але навіть найсміливіші янголи не завжди повертаються додому… 25 лютого 2024 року, поблизу села Степове на Донеччині, Сергій віддав своє життя за Україну. Він до останнього подиху залишався вірним своєму народу, своїм побратимам, своїй присязі.
Його ім’я вже вписане в історію, у серця всіх, хто його знав, хто воював поруч, хто любив. Його подвиг не має ціни, бо свобода, яку він виборював, безцінна. За свою відвагу і незламність Сергій був нагороджений медаллю “За оборону рідної держави”, але цього замало, щоб вшанувати того, хто поклав життя за кожного з нас.
Пане Президенте, прошу Вас – відзначте мого брата найвищою нагородою України. Це не просто нагорода. Це визнання того, що Герої не вмирають. Що Сергій житиме в кожному українцеві, у кожному нашому кроці до перемоги.
Мій брате, ти назавжди з нами. Ти наша гордість, наша незламність, наша Україна.
Слава Герою! Слава Україні!
Суржок Сергій Михайлович (позивний “Шуба”)
19.06.1997 – 25.02.2024
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Онуфрій Віра Володимирівна
26 лютого 2025
2.
Кашперко Ірина Володимирівна
26 лютого 2025
3.
Цибань Лідія Вікторівна
26 лютого 2025
4.
Щербанюк Марина Володимирівна
26 лютого 2025
5.
Суліма Ігор Сергійович
26 лютого 2025
6.
Яцина Тетяна Вікторівна
26 лютого 2025
7.
Котова-Євтюкова Ольга Петрівна
26 лютого 2025
8.
Сікорська Олена Борисівна
26 лютого 2025
9.
Торгало Ганна Анатоліївна
26 лютого 2025
10.
Бараник Анастасія Вячеславівна
25 лютого 2025
11.
Дячук Владислав Омелянович
25 лютого 2025
12.
Брацюк Марія Петрівна
25 лютого 2025
13.
Коновал Юлія Володимирівна
25 лютого 2025
14.
Щербина Анжела Михайлівна
25 лютого 2025
15.
Панасюк Наталія Вікторівна
25 лютого 2025
16.
Сидорчук Вікторія Олегівна
25 лютого 2025
17.
Зінченко Олена Михайлівна
25 лютого 2025
18.
Салівончик Наталія Іванівна
25 лютого 2025
19.
Косовський Олександр Сергійович
25 лютого 2025
20.
Корпач Оксана Михайлівна
25 лютого 2025
21.
Теплякова Олена Олексіївна
25 лютого 2025
22.
Іванюта Павло Васильович
25 лютого 2025
23.
Шевченко Альона Владиславівна
25 лютого 2025
24.
Дубовенко Віта Вікторівна
25 лютого 2025
25.
Підопригора Анастасія Леонідівна
25 лютого 2025
26.
Семеренко Ірина Олексіївна
25 лютого 2025
27.
Луценко Олена Леонідівна
25 лютого 2025
28.
Щерба Ірина Михайлівна
25 лютого 2025
29.
Шемраєв Денис Володимирович
25 лютого 2025
30.
Мороз Юлія Вікторівна
25 лютого 2025
8547
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 69 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.