Шановний пане Президенте!
Прошу вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, старшому солдату Смірнову Миколі Миколайовичу 04.06.1998 р.н., заступнику командира бойової машини, навіднику-оператору 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення (на бойових машинах піхоти) 4-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057, позивний «СМУРФ» .
Навчався Микола з 2005 по 2016 рік у комунальному закладі Любимівській середній загальноосвітній школі, Дніпропетровської області.
В 2018 році призвався на строкову службу Національної гвардії України у м.Київ, та вже в 2019 році підписав контракт та перевівся до м.Дніпро. Після повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь, та у 2023 році долучився до лав «АЗОВУ», аби захищати свою родину, близьких та друзів. Микола дуже мріяв створити родину, мріяв про донечку, та в червні 2024 року його мрія збулась, народилась довгоочікувана донечка, але у вересні 2024 року він став Героєм для своєї донечки, дружини, мами, усією родини, близьких і друзів. Микола був дуже мужнім, сміливим, справжнім патріотом та побратимом. Останній свій бій він прийняв 28 серпня 2024 року, у районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок якого отримав дуже важке поранення, 21 день він був у комі 2-го ступеню, 21 день він боровся за своє життя, але на при великий жаль його серце зупинилось. Помер 19.09.2024 року у стаціонарі КП «Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» міста Вінниця. Тепер йому навіки 26, Микола загинув за нас, за Батьківщину, за мир на нашій землі!
НАВІКИ В СТРОЮ!
Слава Україні! Героям Слава!