№22/241484-еп
Присвоєння Олексію Володимировичу ДОЛГОНЕНКО звання Героя України (посмертно), учаснику АТО (сектор "М") та захиснику Покровського напрямку
Автор (ініціатор): Клюшньова Яна Сергіївна
Дата оприлюднення: 06 лютого 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Олексію Володимировичу Долгоненко (23.03.1992 - 13.01.2025), старшому солдату в/ч А5001. У Олексія залишились мама з татом, молодший брат та дружина з 8-ми місячним сином.
Зростав у добропорядній, трудолюбивій сім`ї Долгоненків. Був старшим сином. Мав багато друзів.
Одразу після закінчення школи вступив до Миколаївського технікуму залізничного транспорту імені академіка В. М. Образцова на державне навчання, але з міркувань допомоги батькам у 2012 році перевівся на навчання до Харківської академії залізничного сполучення на заочне відділення за контрактом, щоб одночасно навчатися, працювати і допомагати батькам навчати в інституті молодшого брата.
З 2013 по 2015 рік проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Під час Революції гідності (30 листопада 2013 – 23 лютого 2014) Олексій брав участь в охороні громадського порядку в м. Київ та Київській області.
Був учасником антитерористичної операції на сході України – сектор «М» м. Маріуполь, м. Ізюм, м. Слов'янськ, м. Донецьк.
Після закінчення військової служби у 2015 році продовжив навчатися у Харківській академії залізничного транспорту. Закінчивши навчання, тривалий час працював за кордоном – в Польщі, Чехії.
Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України Олексій повернувся на Батьківщину. Створив сім`ю. Був чудовим сім’янином — турботливим чоловіком та люблячим батьком.
15 жовтня 2024 року призваний до лав Збройних Сил України Івано-Франківським РТЦК та СП, розподілений для проходження військової служби до військової частини А5001, 155 бригади, де обіймав посаду старшого майстра рухомої ремонтної майстерні взводу обслуговування та ремонту евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону.
13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню збройної агресії російської федерації на позиціях поблизу населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області старший солдат Долгоненко Олексій Володимирович загинув.
Назавжди 32…
Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Зростав у добропорядній, трудолюбивій сім`ї Долгоненків. Був старшим сином. Мав багато друзів.
Одразу після закінчення школи вступив до Миколаївського технікуму залізничного транспорту імені академіка В. М. Образцова на державне навчання, але з міркувань допомоги батькам у 2012 році перевівся на навчання до Харківської академії залізничного сполучення на заочне відділення за контрактом, щоб одночасно навчатися, працювати і допомагати батькам навчати в інституті молодшого брата.
З 2013 по 2015 рік проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Під час Революції гідності (30 листопада 2013 – 23 лютого 2014) Олексій брав участь в охороні громадського порядку в м. Київ та Київській області.
Був учасником антитерористичної операції на сході України – сектор «М» м. Маріуполь, м. Ізюм, м. Слов'янськ, м. Донецьк.
Після закінчення військової служби у 2015 році продовжив навчатися у Харківській академії залізничного транспорту. Закінчивши навчання, тривалий час працював за кордоном – в Польщі, Чехії.
Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України Олексій повернувся на Батьківщину. Створив сім`ю. Був чудовим сім’янином — турботливим чоловіком та люблячим батьком.
15 жовтня 2024 року призваний до лав Збройних Сил України Івано-Франківським РТЦК та СП, розподілений для проходження військової служби до військової частини А5001, 155 бригади, де обіймав посаду старшого майстра рухомої ремонтної майстерні взводу обслуговування та ремонту евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону.
13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню збройної агресії російської федерації на позиціях поблизу населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області старший солдат Долгоненко Олексій Володимирович загинув.
Назавжди 32…
Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Братинчук Віктор Васильович
12 лютого 2025
2.
Пигида Аліна Олександрівна
12 лютого 2025
3.
Багрій Ірина Михайлівна
12 лютого 2025
4.
Форостяна Яна Віталіївна
12 лютого 2025
5.
Серпокрил Костянтин Олександрович
12 лютого 2025
6.
Іванюк Оксана Василівна
12 лютого 2025
7.
Гавришенко Артур Сергійович
12 лютого 2025
8.
Садівник Марія Ігорівна
12 лютого 2025
9.
Микитей Тетяна Михайлівна
12 лютого 2025
10.
Корчинський Вадим Петрович
12 лютого 2025
11.
Демчук Христина Богданівна
12 лютого 2025
12.
Гром Олександра Сергіївна
12 лютого 2025
13.
Гуржій Євгенія Юріївна
12 лютого 2025
14.
Соловйова Олена Олександрівна
12 лютого 2025
15.
Братинчук Тетяна Володимирівна
12 лютого 2025
16.
Омельчук Оксана Миколаївна
12 лютого 2025
17.
Воронцова Любов Олександрівна
12 лютого 2025
18.
Несторук Вікторія Вікторівна
12 лютого 2025
19.
Мединський Віталій Петрович
12 лютого 2025
20.
Колдашева Валерія Олегівна
12 лютого 2025
21.
Ляхвацька Юлія Миколаївна
12 лютого 2025
22.
Івануса Андрій Ярославович
11 лютого 2025
23.
Поліщук Тетяна Олександрівна
11 лютого 2025
24.
Гамолюк Світлана Володимирівна
11 лютого 2025
25.
Рудик Марина Олексіївна
11 лютого 2025
26.
Сидорук Руслан Сергійович
11 лютого 2025
27.
Сапожнікова Ольга Володимирівна
11 лютого 2025
28.
Нагорняк Лілія Степанівна
11 лютого 2025
29.
Дерев'янко Аліна Юріївна
11 лютого 2025
30.
Лялька Людмила Миколаївна
11 лютого 2025
4255
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.