№22/241484-еп
Присвоєння Олексію Володимировичу ДОЛГОНЕНКО звання Героя України (посмертно), учаснику АТО (сектор "М") та захиснику Покровського напрямку
Автор (ініціатор): Клюшньова Яна Сергіївна
Дата оприлюднення: 06 лютого 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Олексію Володимировичу Долгоненко (23.03.1992 - 13.01.2025), старшому солдату в/ч А5001. У Олексія залишились мама з татом, молодший брат та дружина з 8-ми місячним сином.
Зростав у добропорядній, трудолюбивій сім`ї Долгоненків. Був старшим сином. Мав багато друзів.
Одразу після закінчення школи вступив до Миколаївського технікуму залізничного транспорту імені академіка В. М. Образцова на державне навчання, але з міркувань допомоги батькам у 2012 році перевівся на навчання до Харківської академії залізничного сполучення на заочне відділення за контрактом, щоб одночасно навчатися, працювати і допомагати батькам навчати в інституті молодшого брата.
З 2013 по 2015 рік проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Під час Революції гідності (30 листопада 2013 – 23 лютого 2014) Олексій брав участь в охороні громадського порядку в м. Київ та Київській області.
Був учасником антитерористичної операції на сході України – сектор «М» м. Маріуполь, м. Ізюм, м. Слов'янськ, м. Донецьк.
Після закінчення військової служби у 2015 році продовжив навчатися у Харківській академії залізничного транспорту. Закінчивши навчання, тривалий час працював за кордоном – в Польщі, Чехії.
Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України Олексій повернувся на Батьківщину. Створив сім`ю. Був чудовим сім’янином — турботливим чоловіком та люблячим батьком.
15 жовтня 2024 року призваний до лав Збройних Сил України Івано-Франківським РТЦК та СП, розподілений для проходження військової служби до військової частини А5001, 155 бригади, де обіймав посаду старшого майстра рухомої ремонтної майстерні взводу обслуговування та ремонту евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону.
13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню збройної агресії російської федерації на позиціях поблизу населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області старший солдат Долгоненко Олексій Володимирович загинув.
Назавжди 32…
Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Зростав у добропорядній, трудолюбивій сім`ї Долгоненків. Був старшим сином. Мав багато друзів.
Одразу після закінчення школи вступив до Миколаївського технікуму залізничного транспорту імені академіка В. М. Образцова на державне навчання, але з міркувань допомоги батькам у 2012 році перевівся на навчання до Харківської академії залізничного сполучення на заочне відділення за контрактом, щоб одночасно навчатися, працювати і допомагати батькам навчати в інституті молодшого брата.
З 2013 по 2015 рік проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Під час Революції гідності (30 листопада 2013 – 23 лютого 2014) Олексій брав участь в охороні громадського порядку в м. Київ та Київській області.
Був учасником антитерористичної операції на сході України – сектор «М» м. Маріуполь, м. Ізюм, м. Слов'янськ, м. Донецьк.
Після закінчення військової служби у 2015 році продовжив навчатися у Харківській академії залізничного транспорту. Закінчивши навчання, тривалий час працював за кордоном – в Польщі, Чехії.
Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України Олексій повернувся на Батьківщину. Створив сім`ю. Був чудовим сім’янином — турботливим чоловіком та люблячим батьком.
15 жовтня 2024 року призваний до лав Збройних Сил України Івано-Франківським РТЦК та СП, розподілений для проходження військової служби до військової частини А5001, 155 бригади, де обіймав посаду старшого майстра рухомої ремонтної майстерні взводу обслуговування та ремонту евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону.
13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню збройної агресії російської федерації на позиціях поблизу населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області старший солдат Долгоненко Олексій Володимирович загинув.
Назавжди 32…
Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чепіль Оксана Йосифівна
19 квітня 2025
2.
Рось Елена Викторовна
19 квітня 2025
3.
Іващенко Ірина Михайлівна
19 квітня 2025
4.
Сінько Яна Олексіївна
19 квітня 2025
5.
Поноченюк Оксана Вікторівна
19 квітня 2025
6.
Говорун Оксана Володимирівна
19 квітня 2025
7.
Крадецький Костянтин Олександрович
19 квітня 2025
8.
Керімова Олена Еліївна
19 квітня 2025
9.
Білик Аліна Михайлівна
19 квітня 2025
10.
Романюк Христина Романівна
19 квітня 2025
11.
Левончук Дарія Володимирівна
19 квітня 2025
12.
Чіпак Олена Володимирівна
19 квітня 2025
13.
Манойленко Марина Вячеславівна
19 квітня 2025
14.
Чура Христина Романівна
19 квітня 2025
15.
Ткаченко Тетяна Миколаївна
19 квітня 2025
16.
Куньчик Олеся Іванівна
19 квітня 2025
17.
Брезіцька Людмила Миколаївна
19 квітня 2025
18.
Маруніч Ірина Володимирівна
19 квітня 2025
19.
Чопик Надія Миколаївна
19 квітня 2025
20.
Галів Мар'яна Іванівна
19 квітня 2025
21.
Шлапак Юлія Миколаївна
19 квітня 2025
22.
Макар Ірина Михайлівна
19 квітня 2025
23.
Бойко Аліна Олександрівна
19 квітня 2025
24.
Костусяк Ліна Олександрівна
19 квітня 2025
25.
Савчин Лілія Миколаївна
19 квітня 2025
26.
Орліч Інна Семенівна
19 квітня 2025
27.
Немикіна Тетяна Володимирівна
19 квітня 2025
28.
Турченко Тетяна Сергіївна
19 квітня 2025
29.
Кузьма Тетяна Валеріївна
19 квітня 2025
30.
Боднар Марія Ярославівна
19 квітня 2025
24277
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 18 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.