№22/241586-еп
Шановний пане Президенте, прошу вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу (позивний Старий!)
Автор (ініціатор): Сабадаш Лілія Ігорівна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Шановний пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу.
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ніколадзе Оксана Юріївна
27 квітня 2025
2.
Ставнійчук Ірина Іванівна
27 квітня 2025
3.
Шевчук Інна Вікторівна
27 квітня 2025
4.
Шпитко Марія Степанівна
27 квітня 2025
5.
Бобок Катерина Миколаївна
27 квітня 2025
6.
Книжник Наталія Вікторівна
27 квітня 2025
7.
Шелест Наталія Анатоліївна
27 квітня 2025
8.
Сєткіна Аліна Олегівна
27 квітня 2025
9.
Дячук Юлія Миколаївна
27 квітня 2025
10.
Остапир Діана Сергіївна
27 квітня 2025
11.
Холзунова Наталія Анатоліївна
27 квітня 2025
12.
Лупиняк Галина Євстахівна
27 квітня 2025
13.
Божик Наталя Ігорівна
27 квітня 2025
14.
Куртяк Олена Валеріївна
27 квітня 2025
15.
Могілатенко Тетяна Олександрівна
27 квітня 2025
16.
Макаренко Мирослава Олександрівна
27 квітня 2025
17.
Мєтєльова Дар'я Вадимівна
26 квітня 2025
18.
Рукавицин Оксана Ігорівна
26 квітня 2025
19.
Оваденко Тетяна Ігорівна
26 квітня 2025
20.
Сідельник Марія Петрівна
26 квітня 2025
21.
Жуклинська Юлія Петрівна
26 квітня 2025
22.
Гриб Марія Зіновіївна
26 квітня 2025
23.
Краснікова Наталя Вікторівна
26 квітня 2025
24.
Літкович Каріна Михайлівна
26 квітня 2025
25.
Чунис Андрій Миколайович
26 квітня 2025
26.
Осніцька Ніна Дем'янівна
26 квітня 2025
27.
Пасічняк Юлія Іванівна
26 квітня 2025
28.
Штрауб Олександр Володимирович
26 квітня 2025
29.
Шеленко Ірина Олександрівна
26 квітня 2025
30.
Федюк Оксана Дмитрівна
26 квітня 2025
16383
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 14 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.