№22/241586-еп
Шановний пане Президенте, прошу вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу (позивний Старий!)
Автор (ініціатор): Сабадаш Лілія Ігорівна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Шановний пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу.
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Щербакова Христина Борисівна
25 лютого 2025
2.
Ткачук Тетяна Михайлівна
25 лютого 2025
3.
Абдулліна Анастасія Анварівна
25 лютого 2025
4.
Жигальська Оксана Тимофіївна
25 лютого 2025
5.
Гудзь Ольга Василівна
25 лютого 2025
6.
Кушнір Валентин Аркадійович
25 лютого 2025
7.
Мелека Ірина Аркадіївна
25 лютого 2025
8.
Яценко Алла Олександрівна
25 лютого 2025
9.
Шкуран Віктор Анатолійович
25 лютого 2025
10.
Власова Людмила Василівна
25 лютого 2025
11.
Давиденко Іванна Богданівна
25 лютого 2025
12.
Сенів Тетяна Вікторівна
25 лютого 2025
13.
Голоднюк Сніжана Костянтинівна
25 лютого 2025
14.
Давиденко Надія Миколаївна
25 лютого 2025
15.
Козяр Наталія Сергіївна
25 лютого 2025
16.
Марковська Олена Миколаївна
25 лютого 2025
17.
Лисюк Ніна Василівна
25 лютого 2025
18.
Середюк Тетяна Степанівна
25 лютого 2025
19.
Шпатар Лариса Петрівна
25 лютого 2025
20.
Порохня Олександра Олександрівна
25 лютого 2025
21.
Федорова Марина Олександрівна
25 лютого 2025
22.
Джемига Марина Іванівна
25 лютого 2025
23.
Меуш Ірина Михайлівна
25 лютого 2025
24.
Козак Лариса В'ячеславівна
25 лютого 2025
25.
Новосад Юлія Юріївна
25 лютого 2025
26.
Білоус Анна Васпураківна
25 лютого 2025
27.
Потапчук Надія Анатоліївна
25 лютого 2025
28.
Паляниця Ольга Богданівна
25 лютого 2025
29.
Висоцька Константина Євгенівна
25 лютого 2025
30.
Цуцуп Тетяна Миколаївна
25 лютого 2025
6807
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.