№22/241666-еп
Присвоєння звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лозан Надія Володимирівна
10 травня 2025
2.
Лонська Вікторія Георгіївна
10 травня 2025
3.
Підгорна Єлизавета Олександрівна
10 травня 2025
4.
Ярмолюк Марія Олександрівна
09 травня 2025
5.
Кислюк Олена Віталіївна
09 травня 2025
6.
Стрілець Оксана Володимирівна
09 травня 2025
7.
Граборенко Наталія Іванівна
09 травня 2025
8.
Черкавська Катерина Михайлівна
09 травня 2025
9.
Кіричук Олена Федорівна
09 травня 2025
10.
Паніна Олена Олексіївна
09 травня 2025
11.
Артимович Наталія Андріївна
09 травня 2025
12.
Почекайло Ірина Іванівна
09 травня 2025
13.
Ткаченко-Шумейко Віта Анатоліївна
09 травня 2025
14.
Мороз Христина Михайлівна
09 травня 2025
15.
Струк Тетяна Петрівна
09 травня 2025
16.
Безрук Оксана Валеріївна
09 травня 2025
17.
Гальчак Іван Борисович
09 травня 2025
18.
Марущак Володимир Євгенович
09 травня 2025
19.
Ярема Лідія Іванівна
09 травня 2025
20.
Фролова Катерина Сергіївна
09 травня 2025
21.
Марцук Наталія Вікторівна
09 травня 2025
22.
Шаповал Олексій Володимирович
09 травня 2025
23.
Пастухевич Наталія Богданівна
09 травня 2025
24.
Батура Віта Іванівна
09 травня 2025
25.
Рогова Інна Анатоліївна
09 травня 2025
26.
Новіцька Світлана Олександрівна
09 травня 2025
27.
Карічковська Ірина Володимирівна
09 травня 2025
28.
Климковська Данія Олегівна
09 травня 2025
29.
Овсій Тетяна Олександрівна
09 травня 2025
30.
Мандзій Галина Петрівна
09 травня 2025
4365
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.