№22/241666-еп
Присвоєння звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Малінович Галина Валентинівна
25 лютого 2025
2.
Крупкіна Софія Віталіївна
25 лютого 2025
3.
Літвінова Алла Сергіївна
25 лютого 2025
4.
Кирик Надія Володимирівна
25 лютого 2025
5.
Порохня Олександра Олександрівна
25 лютого 2025
6.
Дмитриєнко Тетяна Михайлівна
25 лютого 2025
7.
Меуш Ірина Михайлівна
25 лютого 2025
8.
Шуляк Ксенія Миколаївна
25 лютого 2025
9.
Гамарц Людмила Олександрівна
25 лютого 2025
10.
Левченко Валентина Леонідівна
25 лютого 2025
11.
Крупкіна Світлана Вікторівна
25 лютого 2025
12.
Жаб'юк Валентина Василівна
25 лютого 2025
13.
Українець Лідія Володимирівна
25 лютого 2025
14.
Мокрушина Інна Сергіївна
25 лютого 2025
15.
Свиридюк Оксана Миколаївна
25 лютого 2025
16.
Іванова Лідія Миколаївна
25 лютого 2025
17.
Григоренко Алла Євгеніївна
25 лютого 2025
18.
Колесник Андрій Олегович
25 лютого 2025
19.
Файбиш Наталія Анатоліївна
25 лютого 2025
20.
Білецький Андрій Леонідович
25 лютого 2025
21.
Золотовська Валентина Василівна
25 лютого 2025
22.
Жилічева Юлія Олегівна
25 лютого 2025
23.
Дзюбак Наталія Іванівна
25 лютого 2025
24.
Гладких Каріна Геннадіївна
25 лютого 2025
25.
Ковтун Раїса Степанівна
25 лютого 2025
26.
Солодуха Наталія Володимирівна
25 лютого 2025
27.
Карєва Тетяна Михайлівна
25 лютого 2025
28.
Самсоненко Наталія Василівна
25 лютого 2025
29.
Кирийчук Вікторія Леонідівна
25 лютого 2025
30.
Солодуха Ангеліна Володимирівна
25 лютого 2025
2855
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.