№22/241666-еп
Присвоєння звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Петренко Олена Миколаївна
10 травня 2025
2.
Сікорська Олена Анатоліївна
10 травня 2025
3.
Пшонюк Іванна Володимирівна
10 травня 2025
4.
Боханова Катерина Миколаївна
10 травня 2025
5.
Гульнева Юлія Андріївна
10 травня 2025
6.
Зобнів Анастасія Тарасівна
10 травня 2025
7.
Сизоненко Маргарита Володимирівна
10 травня 2025
8.
Юрак Діана Петрівна
10 травня 2025
9.
Біжинська Оксана Мирославівна
10 травня 2025
10.
Потапова Леся Василівна
10 травня 2025
11.
Мельник Тетяна Борисівна
10 травня 2025
12.
Рябоволик Анатолій Леонідович
10 травня 2025
13.
Стрілець Оксана Петрівна
10 травня 2025
14.
Посполіта Леся Миколаївна
10 травня 2025
15.
Ракітіна Вікторія Вікторівна
10 травня 2025
16.
Чучко Ганна Василівна
10 травня 2025
17.
Клюк Олена Олександрівна
10 травня 2025
18.
Гнатишин Соломія Іванівна
10 травня 2025
19.
Руденок Юлія Анатоліївна
10 травня 2025
20.
Ткачук Ірина Іванівна
10 травня 2025
21.
Радик Христина-Мар'яна Іванівна
10 травня 2025
22.
Боднарчук Ірина Миколаївна
10 травня 2025
23.
Пономаренко Галіна Анатоліївна
10 травня 2025
24.
Лозан Надія Володимирівна
10 травня 2025
25.
Лонська Вікторія Георгіївна
10 травня 2025
26.
Підгорна Єлизавета Олександрівна
10 травня 2025
27.
Ярмолюк Марія Олександрівна
09 травня 2025
28.
Кислюк Олена Віталіївна
09 травня 2025
29.
Стрілець Оксана Володимирівна
09 травня 2025
30.
Граборенко Наталія Іванівна
09 травня 2025