№22/241724-еп
ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ "ГЕРОЯ УКРАЇНИ" (посмертно) ПОТЬОМКІНУ ЛЕОНТІЮ АНАТОЛІЙОВИЧУ, 31 березня 1979 року народження
Автор (ініціатор): Велика Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 11 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому батьку, командиру відділення-командиру машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4741, старшому сержанту ПОТЬОМКІНУ Леонтію Анатолійовичу, 31.03.1979 р.н., який ще до повномасштабного вторгнення з 2021 року захищав нашу Батьківщину і віддав своє життя за щасливе майбутнє та незалежність України.
За життя він був людиною з великим серцем. Люблячий чоловік, турботливий батько та надійний друг. Його доля була не легкою, він 10 років боровся за життя своєї дружини, але з початком війни її хвороба почала прогресувати і не витримавши стресів вона померла. Для нього це була дуже тяжка втрата. Він залишився сам з трьома дітьми, батько – герой. Таких людей як він, напевно дуже мало: чесний, справжній та справедливий. Батько завжди нам казав, що реальна честь не в нагородах, а у вчинках.
За час своєї служби брав участь у найгарячіших напрямках фронту, постійно перебував у зонах активних бойових дій, завжди допомагав своїм побратимам - не одноразово рятуючи їх життя. Там де всі сумнівались, він викликався першим і завжди йшов вперед. В 2024 році був переведений на Донецький напрямок, де сумлінно виконував свій військовий обов’язок. Але на превеликий жаль, 19.07.2024 року під час виконання чергового бойового завдання загинув поблизу м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області. Причиною його смерті стало вогнепальне поранення голови внаслідок військових дій. Тепер він навіки на щиті.
Наш батько заслужив звання Героя України своєю відвагою, професіоналізмом і жертовністю, які надихають мільйони українців. Присвоєння йому цього високого звання (посмертно) стане не лише гідним визнанням його подвигу, але й важливим нагадуванням для всіх про ціну нашої свободи.
Ми, його діти, закликаємо Вас шановний пане Президенте, підтримати цю ініціативу! Втративши свого батька ми маємо єдине бажання, щоб його ім’я навіки було в Книзі пам’яті Героїв України. Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
З повагою та вдячністю, діти ПОТЬОМКІНА Леонтія.
Звертаємось до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому батьку, командиру відділення-командиру машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4741, старшому сержанту ПОТЬОМКІНУ Леонтію Анатолійовичу, 31.03.1979 р.н., який ще до повномасштабного вторгнення з 2021 року захищав нашу Батьківщину і віддав своє життя за щасливе майбутнє та незалежність України.
За життя він був людиною з великим серцем. Люблячий чоловік, турботливий батько та надійний друг. Його доля була не легкою, він 10 років боровся за життя своєї дружини, але з початком війни її хвороба почала прогресувати і не витримавши стресів вона померла. Для нього це була дуже тяжка втрата. Він залишився сам з трьома дітьми, батько – герой. Таких людей як він, напевно дуже мало: чесний, справжній та справедливий. Батько завжди нам казав, що реальна честь не в нагородах, а у вчинках.
За час своєї служби брав участь у найгарячіших напрямках фронту, постійно перебував у зонах активних бойових дій, завжди допомагав своїм побратимам - не одноразово рятуючи їх життя. Там де всі сумнівались, він викликався першим і завжди йшов вперед. В 2024 році був переведений на Донецький напрямок, де сумлінно виконував свій військовий обов’язок. Але на превеликий жаль, 19.07.2024 року під час виконання чергового бойового завдання загинув поблизу м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області. Причиною його смерті стало вогнепальне поранення голови внаслідок військових дій. Тепер він навіки на щиті.
Наш батько заслужив звання Героя України своєю відвагою, професіоналізмом і жертовністю, які надихають мільйони українців. Присвоєння йому цього високого звання (посмертно) стане не лише гідним визнанням його подвигу, але й важливим нагадуванням для всіх про ціну нашої свободи.
Ми, його діти, закликаємо Вас шановний пане Президенте, підтримати цю ініціативу! Втративши свого батька ми маємо єдине бажання, щоб його ім’я навіки було в Книзі пам’яті Героїв України. Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
З повагою та вдячністю, діти ПОТЬОМКІНА Леонтія.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рудик Анастасія Миколаївна
25 лютого 2025
2.
Кулик Юлія Володимирівна
25 лютого 2025
3.
Скрипник Інна Володимирівна
25 лютого 2025
4.
Лінік Оксана Вікторівна
25 лютого 2025
5.
Зінькова Оксана Юріївна
25 лютого 2025
6.
Зарубіна Анастасія Юріївна
25 лютого 2025
7.
Федорчак Катерина Петрівна
25 лютого 2025
8.
Кіясь Юлія Іванівна
25 лютого 2025
9.
Канцурак Руслана Йосифівна
25 лютого 2025
10.
Єрохіна Юлія Олександрівна
25 лютого 2025
11.
Гвоздь Діана Віталіївна
25 лютого 2025
12.
Турчин Юлія Мирославівна
25 лютого 2025
13.
Вікторова Ганна Сергіївна
25 лютого 2025
14.
Підлипаєва Олеся Юріївна
25 лютого 2025
15.
Арделян Олена Олександрівна
25 лютого 2025
16.
Рай Дмитро Михайлович
25 лютого 2025
17.
Щерба Ірина Михайлівна
25 лютого 2025
18.
Курчик Олена Ігорівна
25 лютого 2025
19.
Білоусова Оксана Іванівна
25 лютого 2025
20.
Головач Юлія Віталіївна
25 лютого 2025
21.
Атаманенко Надія Олександрівна
25 лютого 2025
22.
Голоднюк Сніжана Костянтинівна
25 лютого 2025
23.
Іщенко Людмила Юріївна
25 лютого 2025
24.
Адамова Ксенія Іванівна
25 лютого 2025
25.
Дулич Лідія Іванівна
25 лютого 2025
26.
Прилуцька Ольга Василівна
25 лютого 2025
27.
Дубинець Софія Геннадіївна
25 лютого 2025
28.
Кошіль Ірина Вікторівна
25 лютого 2025
29.
Драмарецька Ганна Анатоліївна
25 лютого 2025
30.
Кішко Яна Олександрівна
25 лютого 2025
7186
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 75 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.