№22/241724-еп
ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ "ГЕРОЯ УКРАЇНИ" (посмертно) ПОТЬОМКІНУ ЛЕОНТІЮ АНАТОЛІЙОВИЧУ, 31 березня 1979 року народження
Автор (ініціатор): Велика Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 11 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаємось до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому батьку, командиру відділення-командиру машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4741, старшому сержанту ПОТЬОМКІНУ Леонтію Анатолійовичу, 31.03.1979 р.н., який ще до повномасштабного вторгнення з 2021 року захищав нашу Батьківщину і віддав своє життя за щасливе майбутнє та незалежність України.
За життя він був людиною з великим серцем. Люблячий чоловік, турботливий батько та надійний друг. Його доля була не легкою, він 10 років боровся за життя своєї дружини, але з початком війни її хвороба почала прогресувати і не витримавши стресів вона померла. Для нього це була дуже тяжка втрата. Він залишився сам з трьома дітьми, батько – герой. Таких людей як він, напевно дуже мало: чесний, справжній та справедливий. Батько завжди нам казав, що реальна честь не в нагородах, а у вчинках.
За час своєї служби брав участь у найгарячіших напрямках фронту, постійно перебував у зонах активних бойових дій, завжди допомагав своїм побратимам - не одноразово рятуючи їх життя. Там де всі сумнівались, він викликався першим і завжди йшов вперед. В 2024 році був переведений на Донецький напрямок, де сумлінно виконував свій військовий обов’язок. Але на превеликий жаль, 19.07.2024 року під час виконання чергового бойового завдання загинув поблизу м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області. Причиною його смерті стало вогнепальне поранення голови внаслідок військових дій. Тепер він навіки на щиті.
Наш батько заслужив звання Героя України своєю відвагою, професіоналізмом і жертовністю, які надихають мільйони українців. Присвоєння йому цього високого звання (посмертно) стане не лише гідним визнанням його подвигу, але й важливим нагадуванням для всіх про ціну нашої свободи.
Ми, його діти, закликаємо Вас шановний пане Президенте, підтримати цю ініціативу! Втративши свого батька ми маємо єдине бажання, щоб його ім’я навіки було в Книзі пам’яті Героїв України. Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
З повагою та вдячністю, діти ПОТЬОМКІНА Леонтія.
Звертаємось до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому батьку, командиру відділення-командиру машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4741, старшому сержанту ПОТЬОМКІНУ Леонтію Анатолійовичу, 31.03.1979 р.н., який ще до повномасштабного вторгнення з 2021 року захищав нашу Батьківщину і віддав своє життя за щасливе майбутнє та незалежність України.
За життя він був людиною з великим серцем. Люблячий чоловік, турботливий батько та надійний друг. Його доля була не легкою, він 10 років боровся за життя своєї дружини, але з початком війни її хвороба почала прогресувати і не витримавши стресів вона померла. Для нього це була дуже тяжка втрата. Він залишився сам з трьома дітьми, батько – герой. Таких людей як він, напевно дуже мало: чесний, справжній та справедливий. Батько завжди нам казав, що реальна честь не в нагородах, а у вчинках.
За час своєї служби брав участь у найгарячіших напрямках фронту, постійно перебував у зонах активних бойових дій, завжди допомагав своїм побратимам - не одноразово рятуючи їх життя. Там де всі сумнівались, він викликався першим і завжди йшов вперед. В 2024 році був переведений на Донецький напрямок, де сумлінно виконував свій військовий обов’язок. Але на превеликий жаль, 19.07.2024 року під час виконання чергового бойового завдання загинув поблизу м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області. Причиною його смерті стало вогнепальне поранення голови внаслідок військових дій. Тепер він навіки на щиті.
Наш батько заслужив звання Героя України своєю відвагою, професіоналізмом і жертовністю, які надихають мільйони українців. Присвоєння йому цього високого звання (посмертно) стане не лише гідним визнанням його подвигу, але й важливим нагадуванням для всіх про ціну нашої свободи.
Ми, його діти, закликаємо Вас шановний пане Президенте, підтримати цю ініціативу! Втративши свого батька ми маємо єдине бажання, щоб його ім’я навіки було в Книзі пам’яті Героїв України. Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
З повагою та вдячністю, діти ПОТЬОМКІНА Леонтія.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Воронежська Олена Вікторівна
11 травня 2025
2.
Сергій Олена Володимирівна
11 травня 2025
3.
Поліщук Іванна Іванівна
11 травня 2025
4.
Базик Ірина Миколаївна
11 травня 2025
5.
Галанова Ірина Василівна
11 травня 2025
6.
Коробенюк Леся Віталіївна
11 травня 2025
7.
Душак Альона Володимирівна
11 травня 2025
8.
Рижонкова Олена Василівна
11 травня 2025
9.
Алєксєнцева Юлія Костянтинівна
11 травня 2025
10.
Тиндик Оксана Іванівна
11 травня 2025
11.
Шкуратовська Олена Анатоліївна
11 травня 2025
12.
Равлюк Лариса Віталіївна
11 травня 2025
13.
Каширіна Марина Миколаївна
11 травня 2025
14.
Сидун Валентина Станіславівна
11 травня 2025
15.
Крініна Ірина Миколаївна
11 травня 2025
16.
Білоусова Ольга Вікторівна
11 травня 2025
17.
Назарова Любов Петрівна
11 травня 2025
18.
Лігерко Наталія Іванівна
11 травня 2025
19.
Шляховська Марина Олександрівна
11 травня 2025
20.
Мельник Світлана Володимирівна
11 травня 2025
21.
Ніколаєнко Анжела Олександрівна
11 травня 2025
22.
Романюк Сніжана Олександрівна
11 травня 2025
23.
Ліпей Оксана Володимирівна
11 травня 2025
24.
Колодрубська Марія Іванівна
11 травня 2025
25.
Галас Христина Петрівна
11 травня 2025
26.
Корло Андріана Михайлівна
11 травня 2025
27.
Святина Людмила Вікторівна
11 травня 2025
28.
Дячишин Оксана Романівна
11 травня 2025
29.
Глушенко Любов Петрівна
11 травня 2025
30.
Вербицька Ольга Ярославівна
11 травня 2025