Шановний пане Президенте! Прошу Вас, розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму синові, військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту Процюку Євгенію Анатолійовичу, позивний „Історик”.

Шановний пане Президенте! Прошу Вас, розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму синові, військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту Процюку Євгенію Анатолійовичу, позивний „Історик”, 06.04.1976 р.н., народженому в с. Харківці, Хмельницької області, Старосинявського району.
Педагог за освітою. Вчитель історії, правознавства та економіки.
З першого року антитерористичної операції не зміг залишатися осторонь та 09.09.2014 року став на захист рідної землі на території Донецької та Луганської областей у військовій частині В1428, 44 окрема артилерійської бригади, до 01.11.2018. Обовʼязки за посадою виконував вміло у відповідності з професійними навичками. За час служби зарекомендував себе як високопрофесійний військовослужбовець. Після АТО працював в Спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №102 з поглибленим вивченням англійської мови в місті Київ, вчителем Захисту Вітчизни. З 24.02.2022 року був мобілізований у військову частину А7299, 114 бригади 133 батальйону, займаючи посаду заступника батареї з морально-психологічного забезпечення. У ході бойових дій, героїчно захищав мирних жителів та своїх побратимів, жертвуючи своїм життям заради безпеки інших. В складних обставинах вмів оперативно та правильно прийняти доцільні і обґрунтовані рішення. Був людиною слова, чесним, мав добре серце, був безжальним до ворога, але люблячим і турботливим до своїх рідних та друзів. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність. Був переведений у військову частину А4718, 1 мінометної батареї, 1 мінометного батальйону, де загинув внаслідок мінометного обстрілу, виносячи на руках пораненого товариша з поля бою, 22 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Його голос, посмішка, погляд, добра душа залишиться в памʼяті назавжди.
За хоробрість, рішучість і відданість Батьківщині Процюк Євгеній Анатолійович був нагороджений медалями: „За Службу Україні”, „За Жертовність І Любов до України”, „За участь в Антитерористичній операції”, „Учасник АТО”, „Ветеран війни”. Також нагороджений відзнаками: нагрудним знаком „Почесна відзнака 44 окремої Артилерійської Бригади”, 114 ОБрТрО „Захистимо Свій Дім Захистимо Україну”, 133 Окремого батальйону ТрОЗСУ „Відвага й честь”, і відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України „Срібний Хрест”.
Пишаюся його незламністю, силою духу і патріотизмом.
Присвоєння почесного Звання Героя України не поверне мого сина до життя, проте пам’ять про нього не повинна бути забутою. Його вчинки є доказом, що героями не народжуються, а стають й вічно ними залишаються. Відзнакою буде присвоєння цього звання, а також засвідчення поваги держави до жертви, на яку пішов Євгеній з гордістю та мужністю, на які йшли справжні воїни, яких ми кличемо – Героями України!