Я, Динь Оксана Михайлівна, мати загиблого пілота БпЛА та сапера прошу розглянути петицію про присвоєння звання Герой України, військовослужбовцю Динь Богдану Євгенійовичу, який загинув 05 січня 2025 року під час виконання бойового завдання, захищаючи територіальну цілісність, недоторканність та незалежність України поблизу с. Шестерівка Вовчанської громади Харківської області. Мій син до останнього подиху боровся за мир і свободу, за весь народ, за рідну Неньку Україну! Кожен день, ризикуючи власним життям, він йшов на смерть, відважно дивлячись страху в очі, щоб наша Україна, наше майбутнє покоління могло жити в незалежній країні.
З початку повномасштабного вторгнення, Богдан присягнув на вірність народу України та вступив до лав Збройних Сил України добровольцем у березні 2023 року та проходив військову службу у військовій частині А2755 сапером. Захищав та розміновував населенні пункти на Миколаївщині, Херсонщині та Харківщині. Пройшов бойове навчання у Великобританії, а згодом завдяки підтримці командирів зміг пройти ще одне додаткове навчання у Німеччині і здобув навички пілота (оператора) БпЛА в Харкові. Для виконання завдань купив собі дрон. Це дало йому змогу обстежувати територію з повітря перед заходом туди групи саперів. Неодноразово виходячи на передній край, розміновував мінні проходи в обороні ворога під вогнем противника. Як сапер не мав права на помилку, йшов завжди попереду штурмових загонів та прикривав відхід побратимів останнім, мінуючи позиції також під нищівним вогнем ворожої артилерії. Такий собі універсальний солдат.
Богдан був "очима" своїх побратимів, завдяки його увазі та вправній роботі з дроном, було збережено десятки життів наших захисників. В той же час він ніколи не відсиджувався за чиєюсь спиною та не боявся найскладніших завдань. За зразкову службу у ЗСУ нагороджений численними грамотами та подяками. Ще при житті отримав медаль «За сумлінну службу». Також був відмічений своїми побратимами як неперевершений професіонал своєї справи. Під час служби постійно вдосконалював свої знання та навички, подавав приклад у виконанні військового обов'язку.
Богдан був справжнім другом і побратимом, ніколи ні на що не скаржився. Мав багато планів, яких не встиг, нажаль, втілити в життя за свої 23 роки. Завжди допомагав усім хто цього потребував. Він був дуже відважний та безстрашний, в найгарячіших точках йшов завжди перший, і казав, що я йду не помирати, а захищати Батьківщину. Дуже хотів та мріяв дочекатися та побачити нашу перемогу, це було його велике бажання, але не судилося…
Своїми діями він неодноразово рятував життя українців, не давши ворогу застосувати вбивчу зброю!
Для друзів, рідних та побратимів він уже ГЕРОЙ, тож дозвольте стати ще й для України. Тому прошу Вас, єдине, що можна наразі зробити для нього - це надати йому ПОСМЕРТНО звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ! Він зберіг сотні життів, але не своє…
Просимо всіх хто читає нас підтримати і підписати петицію.
З великою повагою, мама ГЕРОЯ!