Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату Лисенку Сергію Олександровичу ("Фоксу") 17 березня 1995 року народження, моєму брату, оператору відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБ.
Сергій народився в місті Шпола Черкаської області, але невдовзі загинув його батько і сім'я переїхала в місто Часів Яр Донецької області де і пройшло його дитинство.
За освітою Слюсар з ремонту автомобілів 3 розряду, в 2016 році влаштувався на роботу в будівельну галузь. Почав з підмайстер'я, а згодом опанував професію маляра-штукатура за якою і працював до вступу в Збройні сили України.
Сергій був майстром своєї справи. Людина з золотими руками.
Він був завжди на позитиві, побачити його засмученим було майже нереально. Людина, що випромінювала оптимізм, доброту. Тримав в голові купу цікавих фактів та міг підтримати будь-яку розмову. Особливо любив пофілософствувати про життя.
Мав кохану дівчину, з якою збирався одружитися, мріяв про велику родину.
Коли настав його час стати на захист країни, ні хвилини не зволікав та з гідністю зайняв своє місце в збройних силах.
Завжди намагався бути корисним та підбадьорити побратимів. В період навчання виконував обов'язки писаря, після розподілу в бригаду був медиком в своїй групі.
Загинув під час виконання бойового завдання 26 січня 2025 року в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області.
Сергій був світлою, доброю та щирою людиною, вірною своїм принципам та світогляду. Йому навіки 29.
Пане Президенте, прошу Вас вшанувати пам'ять Лисенка Сергія Олександровича присвоївши йому звання «Герой України» (посмертно).