Шановний Пане Президент!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), відважному захиснику України, солдату Обремському Андрію Володимировичу!
Андрій був командиром І кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 22-го окремого Батальйону спеціального призначення військової частини А4349. Мобілізований 07.10.2022 року.
Нагороджений:
- почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». Наказом Головнокомандувача ЗСУ 27.11.2023 р. № 2804;
- рельєфною гілкою дубового листя золотого кольору «Золотий хрест». Наказом ГК ЗСУ від 27.05.2024 р. № 830, генерал-полковник, Головнокомандувач ЗСУ;
- медаллю за «Оборону рідної держави». Наказом № 2372 від 23.09.2023 р.
- був сертифікований ВЧ А1048 і здобув кваліфікацію кулиментник Browning M2 ВОС 101. (24.01.2023) та отримав про це свідоцтво.
Виконував бойові завдання у с. Віролюбівка, с. Маркове, с. Миколаївка, м. Часів Яр. с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області; с. Дружелюбівка Борівського району Харківської області; с. Макіївка, с. Невське Сватівського району Луганської області; с. Мала Рибиця, с. Осоївка, с. Краснопілля Краснопільського району Сумської області.
Андрій, загинув 18.10.2024 р. у р.ф., Курська обл. с. Плєхово, під час виконання бойового завдання.
Він отримав поранення несумісні з життям! Йому було лише 39 р.
Заслуговує на вічну пам'ять і вдячність від українського народу!!!
Присвоєння звання "Героя України" стане гідною шаною за його мужність, відважність та добро, яке Він залишив після себе!
Разом із дружиною Наталією виховували двох доньок Валерію та Ярославу яких він безмежно любив та виховував. Народився в місті Києві. Навчався в середній загальноосвітній школі № 9 Оболонского району міста Києва. Любив рибалити, за характером урівноважений та дружній.
Андрій був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини і до останньго подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом із побратимами, під обстрілами рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям.
Всі хто знав нашого воїна казали, що він був дуже сміливим, чесним і не дивлячись ні на що, допомагав іншим.
Обов'язок батьків - виховати хорошу людину, справжнього чоловіка, патріота, таким був наш єдиний батько 2 дітей, який не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні...
Захищав до останнього подиху...
Шановний пане Президенте, просимо удостоїти подвиг нашого чоловіка, батька, та сина, почесним званням Героя України (посмертно).
Слава Україні!
З повагою, сім'я Обремських.