Шановний пане Президенте!
Прошу Вас, присвоїти почесне звання «Героя України (посмертно)», моєму брату, військовослужбовцю Збройних Сил України, солдату, водію-розвіднику групи спеціального призначення загону спеціального призначення військової частини А6175, Соколовському Назару Остаповичу, позивному – «Соколу», 27.04.1989 року народження, жителя села Рибники, який загинув 1 березня 2024 року у населеному пункті Глухів, Сумської області від авіаудару російського ворога.
Назар Соколовський народився 27 квітня 1989 року у с. Рибники (нині – Саранчуківської сільської територіальної громади Тернопільського району) Тернопільської області у працьовитій, співучій, побожній, патріотичній родині.
В 1995 Назар пішов в 1 клас місцевої школи. У 1999 році продовжив навчання в Котівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Саме тут проявив себе здібним і талановитим учнем, учасником художньої самодіяльності, вправним спортсменом. У 2005 році продовжив навчання в Потуторській загальноосвітній школі І-ІІІ. В 2007 році вступив до Бережанського агротехнічного інституту на факультет механізація сільського господарства. Тут Назар також був не лише добрим студентом, але й активним учасником художньої самодіяльності та спортсменом. Під час навчання в Бережанському інституті Назар брав активну участь, напевно, у всіх заходах. Співав у хорі інституту.
Любив грати у футбол. Виступав за футбольні клуби «Єдність» (село Рибники) та «Хатки» (місто Бережани, Тернопільської області) у якості півзахисника. Брав участь у чемпіонатах з футболу Тернопільської області, Тернопільського та Бережанського районів.
Працював директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» (село Рибники), директором комунального підприємства «Благоустрій-Сервіс» Саранчуківської сільської ради.
20 травня 2021 року Назар одружився. Із дружиною Уляною розписувались у м. Бережани, шлюб брали в с. Рибники. Син Назара Захар народився 2 жовтня 2021 року. Назар надзвичайно радів народженню сина, намагався приділяти йому максимум уваги у рідкі миттєвості перебування у колі сім'ї. Із майже, трьох років подружнього життя, вони прожили 2 роки в телефонному режимі.
З початком повномасштабної війни пішов добровольцем захищати Україну. Спочатку служив у Силах територіальної оборони Збройних сил України, де пройшов навчання, а згодом пройшов відбір у підрозділ Сил Спеціальних Операцій. Під час навчання підрозділу Назар здобув чимало військових професій. Після навчання у складі Сил Спеціальних Операцій, разом з побратимами мужньо виконував військовий обов’язок на Донеччині, Луганщині, Сумщині.
Усі пам'ятають Назара вічно усміхненого, доброго, повними любові, лагідними очима. Він постійно був у русі немов завжди поспішав жити прагнув встигнути все, важко працюючи і будуючи плани на майбутнє.
Назарова старанність та наполегливість залишаються прикладом для всіх хто його пам'ятає. А пам'ятатимемо ми його вічно!
3 березня 2024 року, у рідному селі Рибники прощалися з загиблим Героєм, бійцем Сил Спеціальних Операцій, 34-річним Назаром Соколовським
У Назара залишилися трирічний син, дружина Уляна, батьки та брат з сестрою.
Для нас рідних і знайомих, Назар завжди був, є і буде Героєм! Але хочемо, щоб він був Героєм, не лише для нас, але й для усіх. Адже Назар заслужив цього….Ціною свого життя.