Пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Ніколаєвичу Назарію Анатолійовичу (позивний «Крейзі») – солдату, оператору безпілотних літальних апаратів, який проявив виняткову мужність, героїзм та самопожертву під час бойових дій на Донецькому напрямку.
Назарій народився 15 червня 1990 року. Дитячі роки пройшли на Волині, а доросле життя він провів в Одесі, працював кухарем та був чудовим кулінаром.
У 2022 році, отримавши повістку, без вагань став на захист України. В листопаді того ж року пройшов навчання у військовій частині, освоївши нову для себе спеціальність – кулеметник-гранатометник. Після цього у складі 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка потрапив на бойові позиції в Донецькій області.
Під час виконання бойових завдань неодноразово був поранений, але після лікування кожного разу повертався у стрій. У лютому 2023 року, захищаючи побратимів, Назар отримав важке осколково-вибухове поранення і був госпіталізований. Переживши тяжку операцію, через місяць вже намагався скоріше одужати, щоби повернутися до захисту Вітчизни. Вже в березні, попри нетривале лікування, в корсеті та на милицях повернувся у стрій. Був переведений до 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А2960, де став оператором БПЛА.
Проявив себе як талановитий та винахідливий оператор дронів, виконуючи бойові завдання з аеророзвідки. Побратими його дуже цінували за точність та якість виконаної роботи. Назар буквально «жив» на позиціях, був прикладом для новачків та користувався повагою серед військових.
Ще одне важке поранення в руку він отримав на позиції під с. Невельським, але і воно не стало перешкодою для його повернення на фронт. Загинув 28 грудня 2024 року після довгих та виснажливих боїв з ворогом поблизу с. Успенівка Покровського району Донецької області.
Назарій брав участь у боях під Пісками, Водяним, Авдіївським, Покровськом тощо. 3-го січня 2025 року, після двох років служби на передовій, Ніколаєвич Назарій повернувся на рідну землю. На жаль, у домовині. Він до кінця залишився вірним обов’язку й честі.
За мирне небо та незалежну Україну Назарій віддав найцінніше, що мав, – своє життя.
Від імені батьків, сестер та найближчих друзів просимо Вас розглянути це звернення та підтримати петицію про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Ніколаєвичу Назарію Анатолійовичу, 15.06.1990 року народження.
Героям слава!