№22/241930-еп
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові, Бойку Назару Івановичу
Автор (ініціатор): Пігур Марія Михайлівна
Дата оприлюднення: 14 лютого 2025
Я, мати загиблого військовослужбовця Бойка Назара Івановича (06.04.1992 – 14.01.2024), звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Назар добровільно вступив до лав Збройних Сил України 13 березня 2022 року, коли наша країна потребувала захисників. Він став стрільцем-зенітником 2 відділення охорони 3 взводу 1 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини Т0910 і пройшов найгарячіші точки війни. Бився у пеклі Бахмутського напрямку, боронив Волноваху, а 14 січня 2024 року загинув, захищаючи Україну в селі Новомихайлівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області.
Мій син був справжнім воїном – хоробрим, відданим своїй землі та народу. Він знав, що йде на війну, звідки можна не повернутися, але не вагався ні на мить. Його жертовність, мужність та відданість Україні не можуть залишитися без належного вшанування.
Назар був моєю єдиною опорою, і тепер я залишилася зовсім одна… Але найбільше, чого я хочу – щоб його подвиг не забули, щоб його ім’я стало символом незламності для майбутніх поколінь.
Тому прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Бойку Назару Івановичу звання Героя України (посмертно) як знак визнання його подвигу та шани всім, хто віддав своє життя за нашу державу.
Мій Назар добровільно вступив до лав Збройних Сил України 13 березня 2022 року, коли наша країна потребувала захисників. Він став стрільцем-зенітником 2 відділення охорони 3 взводу 1 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини Т0910 і пройшов найгарячіші точки війни. Бився у пеклі Бахмутського напрямку, боронив Волноваху, а 14 січня 2024 року загинув, захищаючи Україну в селі Новомихайлівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області.
Мій син був справжнім воїном – хоробрим, відданим своїй землі та народу. Він знав, що йде на війну, звідки можна не повернутися, але не вагався ні на мить. Його жертовність, мужність та відданість Україні не можуть залишитися без належного вшанування.
Назар був моєю єдиною опорою, і тепер я залишилася зовсім одна… Але найбільше, чого я хочу – щоб його подвиг не забули, щоб його ім’я стало символом незламності для майбутніх поколінь.
Тому прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Бойку Назару Івановичу звання Героя України (посмертно) як знак визнання його подвигу та шани всім, хто віддав своє життя за нашу державу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Луковка Вікторія Петрівна
14 травня 2025
2.
Дробященко Єлизавета Ігорівна
14 травня 2025
3.
Зайцева Валерія Володимирівна
14 травня 2025
4.
Савків Уляна Тарасівна
14 травня 2025
5.
Родітєлєва Олена Сергіївна
14 травня 2025
6.
Алексейчик Наталія Ісаківна
14 травня 2025
7.
Теріна Каріна
14 травня 2025
8.
Шевчук Тетяна Віталіївна
14 травня 2025
9.
Камінська Наталія Орестівна
14 травня 2025
10.
Гриців Ольга Михайлівна
14 травня 2025
11.
Попельницька Оксана Василівна
14 травня 2025
12.
Білоус Вікторія Олегівна
14 травня 2025
13.
Помазан Тамара Іванівна
14 травня 2025
14.
Юнко Ольга Григорівна
14 травня 2025
15.
Божко Вікторія Сергіївна
14 травня 2025
16.
Онищенко Зоя Аркадіївна
13 травня 2025
17.
Остафійчук Наталія Олексіївна
13 травня 2025
18.
Гандз Роксолана Володимирівна
13 травня 2025
19.
Ребенок Оксана Валеріївна
13 травня 2025
20.
Горенко Марія Іванівна
13 травня 2025
21.
Прейма Лілія Любомирівна
13 травня 2025
22.
Галета Марія Ярославівна
13 травня 2025
23.
Гунька Катерина Андріївна
13 травня 2025
24.
Чорна Карина Іллівна
13 травня 2025
25.
Босак Людмила Миколаївна
13 травня 2025
26.
Волочай Надія Степанівна
13 травня 2025
27.
Дендура Олег Васильович
13 травня 2025
28.
Гунька Ольга Петрівна
13 травня 2025
29.
Депутович Оксана Ігорівна
13 травня 2025
30.
Давидова Заріна Русланівна
13 травня 2025