Я, мати загиблого військовослужбовця Бойка Назара Івановича (06.04.1992 – 14.01.2024), звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Назар добровільно вступив до лав Збройних Сил України 13 березня 2022 року, коли наша країна потребувала захисників. Він став стрільцем-зенітником 2 відділення охорони 3 взводу 1 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини Т0910 і пройшов найгарячіші точки війни. Бився у пеклі Бахмутського напрямку, боронив Волноваху, а 14 січня 2024 року загинув, захищаючи Україну в селі Новомихайлівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області.
Мій син був справжнім воїном – хоробрим, відданим своїй землі та народу. Він знав, що йде на війну, звідки можна не повернутися, але не вагався ні на мить. Його жертовність, мужність та відданість Україні не можуть залишитися без належного вшанування.
Назар був моєю єдиною опорою, і тепер я залишилася зовсім одна… Але найбільше, чого я хочу – щоб його подвиг не забули, щоб його ім’я стало символом незламності для майбутніх поколінь.
Тому прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Бойку Назару Івановичу звання Героя України (посмертно) як знак визнання його подвигу та шани всім, хто віддав своє життя за нашу державу.