Прошу присвоїти звання Героя України Федорову Олександру Олександровичу, агинув 13.02.2024, будучи відданим військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в результаті отриманого поранення, несумісного з життям, на околицях н.п. Бахмут. Бахмутського району в 100 кілометрах від місця народження і зростання

Ніколи не думала,що будемо так рано писати тобі некролог
Хочу,щоб про твій життєвий шлях прочитало багато людей!
ТИ ЦЬОГО ВАРТИЙ!????
Мій чоловік Федоров Олександр Олександрович народився 08.06.1976 у м.Торез Донецької області.
Навчався у ПТУ № 86 м. Сніжне, отримав професію електрослюсар підземний.
З 17 років працював на шахті Зоря.
У віці 20 років (1996р.) одружився і у 1998 році у нас зʼявився наш первісток Ігор, моя опора і підтримка зараз,як ніколи
У 2000 році переїхали в м.Київ будувати нове життя.
Перші 10 років в Києві Саша працював найманим працівником за професією електромонтажник.
Доклав свою руку до створення ілюмінації на памʼятнику Архангелу Міхаїлу на Майдані Незалежності, -
-електро-монтажні роботи в 3 пологовому будинку м.Києва;
-Конституційний Суд;
-ілюмінацію в парку ім.Т.Г. Шевченка;
-Видубичівський монастир «Трапезна»;
-Дзвіниця Святоуспенського Собору;
-освітлення Універмагу «Україна»;
-новий/старий ЖД вокзал у м.Київ;
-Рибний завод с. Калинівка;
-Логістичний центр с. Калинівка Макарівського району;
-Інститут розвитку людини в Києві;
-Цукровий завод(Котельня) в Полтавській обл;
-завод УКРОРГсинтез (деякі корпуса);
-офісний бізнес-центр «Олімпійський»;
- в Києво-Печерська Лаврі -купол в Храмі на честь Ікони Божої Матері;
-Електро-монтажні роботи в школах «Британської ради» Липки і Нивки, в Тарасівці, Новосілках, Гостомелі і Білогородці.
З 2010 року був співвласником компанії з електромонтажу, яку вони заснували разом з найкращим другом.
У 2008 році здійснив свою мрію і придбав «маєточок» у с. Скребиші Білоцерківського району і почав будівництво затишного сімейного дому.
В жовтні 2010 зʼявилась довгоочікувана донечка Карінка, копія тата????
Наступні чотири роки найважливішим завданням для нас було будівництво будинку і налагоджування сімейного життя на новому місці.
З початком війни у 2014 році життя змінилось і зʼявились нові виклики. У 2017 році допомогли батькам перебратись з окупації в наше,таке вже рідне село
У 2018 році дізнались про страшний діагноз Саші - онкологія, і боротьба тривала близько року і закінчилась перемогою.
Безтурботні будні повернулись до нашої родини і щасливі дні тривали до початку повномасштабного вторгнення.
24 лютого, з перших годин війни, не вагаючись, прийняв рішення вступити до лав Білоцерківської тероборони добровольцем.
Проходив службу у 114 бр.ТРО.
Тричі мав бойові відрядження в бахмутський район, нажаль, повернувся лише двічі
Загинув 13.02.2024, будучи відданим військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в результаті отриманого поранення, несумісного з життям, на околицях н.п. Бахмут. Бахмутського району в 100 кілометрах від місця народження і зростання
Вічна і світла памʼять!
НЕ ЗАБУДЕМО!!!!
НЕ ПРОБАЧИМО!!!!