про присвоєння звання Героя України (посмертно) командиру 1 стрілецької роти 151 ОбТРО 117 бригади капітану Кравченку Сергію Володимировичу

Шановний пане Президенте! Звертаємось до Вас з проханням розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) нашому побратиму, командиру 1-ї стрілецької роти 151 ОбТРО 117 бригади, в/ч 7317, (позивний ЕМІР), капітану КРАВЧЕНКУ СЕРГІЮ ВОЛОДИМИРОВИЧУ, який героїчно загинув 7 грудня 2024 року на Куп'янському напрямку. Сергію Кравченку було 43 роки. Він народився в місті Конотопі. У цивільному житті мав професію техніка авіації, працював за спеціальністю по контракту в ОАІ, перед початком війни приїхав у відпустку. Початок війни зустрів в рідному Конотопі і з перших днів пішов добровольцем до лав ТРО. Разом з батальйоном ТРО воював під Бахмутом, на Лиманському напрямку, на кордоні рідної Сумщини, героїчний шлях завершив під Куп'янськом, поблизу селища Дворічне. Сергій Кравченко будучі справжнім командиром був прикладом своїм побратимам. Він завжди знаходив спільну мову і потрібні рішення в найскладніших ситуаціях. З підлеглими поводився, як з братами, людей беріг, а себе ні. Він був яскравим і шляхетним водночас. Під час бойових завдань вміло і професійно керував діями підрозділу, був в гарній фізичній формі і тому завжди підставляв плече своїм побратимам. Його героїзм проявлявся в усьому: від перевірки позицій власноруч, в тих місцях де були складнощі і до евакуації з полю бою бійців. Сергій все робив не для показухи, він просто був такий. Справжній. Свій останній бій він прийняв свідомо: 7 грудня 2024 року командир роти, капітан Сергій Кравченко очолив групу у складі 13 добровольців яка пішла на штурм для виконання бойового завдання по відбиттю у ворога наших позицій. Чітко і злагоджено виконали поставлену задачу. Позиції були зачищені, але масована атака ворожих дронів, у кількості більше ніж 70 штук за годину та мінометний ворожий обстріл стали гірким фіналом для наших Героїв. З поля бою евакуювали поранених, капітан Кравченко, будучі теж пораненим в бою, допомагав своїм хлопцям завантажитись в евакуаційну броню, сам же залишився чекати наступний приїзд еваку. Ворожі атаки дронів та мінометний вогонь тривали весь довгий вечір. Холодна ніч. Поранений командир у звільненому від ворогів окопі, в ніч з 7 на 8 грудня живим вже не дочікався приїзду евакуаційної техніки. Тільки на ранок його побратим на власній ініціативі зумів вивезти тіло Героя. Командир 1 роти 151 ОбТРО капітан Сергій Кравченко Людина Велика та Прекрасна. Він справжній патріот і справжній Воїн. Нам за честь було служити під командуванням такого бойового командира. Тепер наш обов'язок увіковічити його пам'ять і зберігати та передавати свої світлі спомини наступним поколінням українців. Сергій Кравченко беззаперечно достойний звання Героя України.