Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) головному сержанту Кожокарь Дмитру Олександровичу!

Шановний Володимире Олександровичу!
Я, Кожокарь Віталіна Олександрівна, звертаюсь до Вас із проханням розглянути питання про проведення почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові головному сержанту Кожокарь Дмитру Олександровичу, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність і свободу України!
Мій чоловік, Кожокарь Дмитро Олександрович , головний сержант , заступник командира групи 3-го окремого полку імені Святослава Хороброго ССО ЗСУ. Народився 20.11.1993 р у місті Кузнецовськ (зараз Вараш) Рівненської області, проживав і навчався у місті Кропивницький.
В 2015 пішов служити у в/ч А1828 і з того ж часу приймав безпосередню участь у АТО.
З 2018 підписав контракт з 3-м полком спецпризначення.
Пройшов Q курс(це кваліфікаційний курс спеціальних операцій). Багато часу приділяв своїй роботі і побратими були йому як рідні.Мав позивний "Вторий", отримав його на Q курсі, так як був під 2-м номером.
Діма був неймовірною людиною, цілеспрямований, добрий, трудолюбивий, мужній та безстрашний воїн. Найкращий чоловік і тато.
Діма був військовим до останньої клітинки, мені здається він зі зброєю в руках народився. Це було його покликанням- захищати свою країну!
З початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання в районі проведення Операції Обʼєднаних Сил та зоні ведення військових дій з боку російської федерації.
Головний сержант Дмитро Кожокарь приймав безпосередню участь у
виконанні бойових завдань в Донецької області і за її межами.
Дмитро виконував обов'язки командира
групи спеціального призначення. Під час висування в сіру зону група натрапила на ДРГ противника та вступила в бій. Під час вогневого контакту, стало зрозуміло що сили противника значно переважають кількість наших військовослужбовців. Головний сержант Дмитро КОЖОКАРЬ віддав наказ особовому складу про відхід, а сам залишився прикривати вогнем групу. В процесі виконання завдання головний сержант КОЖОКАРЬ Дмитро знищив 2 військовослужбовців противника. Коли вся група відійшла в безпечне місце, Дмитро почав рух за своєю групою, але отримав поранення не сумісні з життям.
Дмитро завжди йшов по переду групи на будь-яке завдання!
Останні слова які він промовив помираючи ,це Слава Україні!( зі слів побратима)
Завдяки самовідданим та рішучим діям Дмитра, особовому складу групи вдалося відійти на безпечні позиції. Було знищено 6 військовослужбовців противника та ще приблизно 4 ворога поранено.
Поклавши своє життя, Дмитро зумів зберегти життя та здоровʼя своїм побратимам.
В нього була можливість знаходитися вдома(так як мав сина з інвалідністю), міг бути інструктором та навчати інших ( тому що багато чого вмів і знав), але він постійно говорив: «Я буду тут, а мої хлопці там? Як так? І якщо всі залишиться вдома то хто буде захищати вас і країну? Хто як не я?».
«Хто як не я?», в мене ця фраза постійно в голові, я її постійно чую. Пережити цю втрату дуже складно, тому що ми були одним цілим!
Дмитро назавжди залишиться в нашому серці і в нашому синочку (Саша дуже схожий на тата).
Загинув головний сержант Кожокарь Дмитро Олександрович 05.08.2022 року н.п Шевченко ,Волноваського району, Донецької області.
Поховали Дмитра в місті Кропивницький на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища.
Пишаюсь його незламністю,силою духу і патріотизмом, він все віддав за нас з вами,за вільну Україну та мир,він віддав найцінніше-своє життя!Дмитро справжній Герой який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно) з удостоєнням золотої зірки і перейменування вулиці в місті Кропивницький!
Уклін та вічна памʼять всім загиблим!
Слава Україні! Героям Слава!