Прошу,благаю Вас, присвоїти найвище почесне звання Держави - Герой України (посмертно) моїй сестрі сержанту бойовому медику Олені Созонюк.

Шановний Пане Президенте!

Звертається до Вас сестра близнюк Созонюк Ольга, яка втратила свою єдину частинку життя у цій жорстокій війні, яку розв'язала РФ проти нашої країни.
Прошу,благаю Вас, присвоїти найвище почесне звання Держави - Герой України (посмертно) моїй сестрі -сержанту бойовому медику Олені Созонюк.
З 2015 року вона захищала Батьківщину, проявляла любов до краю, велику відвагу і патріотизм.
Олена Созонюк під позивним ,,Аліса,, героїчно загинула рятуючи поранених побратимів 3 вересня 2022р. року в населеному пункті Веселе Харківської області .
Як бойовий медик ,вона врятувала сотні життів і загинула прийнявши танковий обстріл рятуючи інших, ціною свого власного життя.
Вона була вірна присязі та захисту країни, побратимам до останнього подиху.
Її самопожертва і рішучість, порятунок побратимів власним життям, має бути прикладом для усіх інших.
Загибла - сержант, бойовий медик Олена Созонюк народилася 13.11.1993р.в с. Обенижі на Волині. Росла справедливою і з жагою допомагати ближнім, завжди була небайдужа до проблем людей та життя рідного села і своєї крани .
У 2015 році після подій на Євро Майдані, де вона безпосередньо брала участь і була частково постраждалою, під час побоїв студентів . Через цей переломний момент в країні вона добровільно вступила до лав ЗСУ у 14-ту окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого (14 ОМБр, в/ч А1008, пп В0259).
З дитинства вона завжди мріяла стати військовою, навіть попри деякі проблеми зі здоров'ям. Але рішучість цієї дівчини була така сильна, що вона здійснила цю мрію.
З 22.09.2016 року вона безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції на сході України (АТО), проти російської агресії у Донецьких та Луганських обл( с. Кримське) та інших населених пунктах під керівництвом угруповання ,,Північ,, .
17.02.2016р.отримала нагрудну нагороду самим Президентом України
Порошенком П.О. за " УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ".
2020р. була нагороджена особисто Президентом України
Зеленським В.О "Іменним годинником" за оборону України проти російської агресії.
24.02.2022р.була нагороджена нагрудним знаком Захиснику України ,,ЗА ЧЕСТЬ ЗА СЛАВУ ЗА НАРОД,,
Отримала нагрудну нагороду
,, ВЕТЕРАН ВІЙНИ,,.

30.06.2023 отримала ( посмертно) нагороду від Президента України Зеленсьського В.О "ЗА МУЖНІСТЬ ||| СТУПЕНЯ" .
11.03.2024 отримала пам'ятну відзнаку ( посмертно) "КНЯЗІВСЬКИЙ ХРЕСТ ГЕРОЯ ".
Коли почалося повномасштабне вторгнення їй неодноразово пропонували залишити службу, але після побаченого при звільненні Київщини, коли вона збирала бездиханні тіла вбитих дітей, по дорогах, які хотіли втекти від бойових дій армією агресора, вік дітей був як її доньки, вона не змогла зробити цього.
Бо таке могло в майбутньому статися в її рідному селі, домі, з її донечкою. Тому вона продовжила боротися проти ворога.
Після повномасштабного вторгнення РФ брала участь у визволенні Київщини ( н.п. Макарів) , наступальних та визвольних операціях Донеччини , Луганщини, Харківщини,Запоріжської та Херсонської областях.
Останній бій прийняла на Харківщині н.п. Веселе, в складі сухопутних військ в/ч 1008, де і полягла в боях.
Маленька донька так її чекала , але нажаль цього не сталося. Дитина втратила єдину маму.
Дівчинка пишається мамою, але їй болить, що війна забрала її назавжди.
Для маленької мама Герой, яка рятувала військових побратимів також цивільних до останнього подиху.
Захисниці тепер назавжди 27років. Донечка постійно сумує за мамою,кличе її у снах, плаче. Моя родина розбита, а я як сестра близнюк, втратила частину себе. Я не можу пережити її втрату, я чую її голос і бачу в снах досі, наш зв'язок існує після смерті.
Керівництво 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (14 ОМБр, в/ч А1008, пп В0259) в імені Олександра Охріменка обііцяло нам що її подали на Героя України ( посмертно) 7.10.2022р. # 468 на ОК ЗАХІД, але як виявилося- це був суцільний обман. Візьміть це до уваги що саме ж керівництво вводить сімї загиблих в обман.
Україна повинна знати таких мужніх жінок Героїв і цінувати таких як моя сестра.
Я знаю Олену не повернути і донечці єдину маму теж, але Ви можете оцінити відповідно її самопожертву, відвагу і хоробрість, на яку навіть не кожен чоловік здатен.
Вона несла вірність Батьківщині до останнього подиху на полі бою, рятуючи побратимів.
Прошу Вас, вшанувати гідно її подвиг, присвойте Созонюк Олені Звання Героя України ( посмертно).
Дайте донечці сироті це єдине визнання про її матусю, яка є Героєм не тільки для нашої сімї, а для цілого суспільства і країни.
Щоб кожен знав про таку мужню жінку Героя - бойового медика.
Вічна Пам'ять Героїні.
Герої живуть вічно у наших серцях.