Шановний Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням посмертно присвоїти звання “Герой України” молодому, відважному воїну Цику Євгенію Олександровичу (04.03.2005 – 17.09.2023), який у 18 років віддав своє життя за свободу та незалежність нашої країни.
Євгеній народився і до початку повномасштабного вторгнення проживав у селі Чорноморка Миколаївської області, навчався у школі міста Очаків, яке стало одним із перших міст, атакованих російськими окупантами.
Попри юний вік, він завжди мріяв стати військовим, як і його мама. Його волелюбність, патріотизм і жага до боротьби вражали всіх, хто його знав.
У 18 років Євгеній самостійно, без відома рідних, підписав контракт на військову службу на Закарпатті та став розвідником-сапером 79-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0224). Його вибір не був продиктований матеріальними мотивами – він прагнув захищати свою країну.
Перед початком служби Євгеній пройшов тривале військове навчання у Великій Британії, де його навички та відданість військовій справі високо оцінили викладачі. Вони захоплювалися його вміннями та дисципліною, називаючи його майбутнім сильним командиром.
Після повернення в Україну він свідомо обрав один із найнебезпечніших напрямків – розвідку. Під час останньої розмови він сказав, що понад усе хоче, щоб його рідні були в безпеці.
17 вересня 2023 року, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Мар’їнка, Донецької області, Євгеній загинув. Він так і не дочекався Перемоги, але зробив усе, щоб вона стала можливою.
Йому було всього 18 років.
Його сміливість, самопожертва та любов до України заслуговують на найвищу державну нагороду. Тому ми прохаємо посмертно присвоїти Євгенію Цику звання “Герой України”.
Це буде гідне вшанування пам’яті юного воїна, який віддав своє життя за Батьківщину.
Підтримайте цю петицію, щоб ім’я Євгенія назавжди залишилося в історії України!
Слава Україні!