№22/242260-еп
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, військової частини А7172,86 батальйону 106 бригади,який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів. Вадиму було лише 19 років.
Автор (ініціатор): Дзяд Юрій Олександрович
Дата оприлюднення: 19 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гудима Володимир Олегович
24 квітня 2025
2.
Алєксєєнко Наум Миколайович
24 квітня 2025
3.
Деркач Ірина Сергіївна
24 квітня 2025
4.
Поліщук Оксана Анатоліївна
24 квітня 2025
5.
Гудима Карина Валеріївна
24 квітня 2025
6.
Донченко Вікторія Геннадіївна
24 квітня 2025
7.
Вістяк Ірина Володимирівна
24 квітня 2025
8.
Гладир Яна Григорівна
24 квітня 2025
9.
Мокрянин Анжеліка Євгенівна
24 квітня 2025
10.
Лутай Людмила Петрівна
24 квітня 2025
11.
Статкевич Вікторія Володимирівна
24 квітня 2025
12.
Остапчук Тетяна Михайлівна
24 квітня 2025
13.
Ямелинець Марія Федорівна
24 квітня 2025
14.
Яшина Лариса Павлівна
24 квітня 2025
15.
Осадчий Анатолій Михайлович
24 квітня 2025
16.
Литовченко Олена Василівна
24 квітня 2025
17.
Кушнір Інна Анатоліївна
24 квітня 2025
18.
Війтович Світлана Богданівна
24 квітня 2025
19.
Бондар Галина Володимирівна
24 квітня 2025
20.
Ларіонова Олена Сергіївна
24 квітня 2025
21.
Притула Ольга Михайлівна
24 квітня 2025
22.
Олійник Світлана Григорівна
24 квітня 2025
23.
Брюховецька Олена Сергіївна
24 квітня 2025
24.
Букша Вікторія Василівна
24 квітня 2025
25.
Хільченко Людмила Сергіївна
24 квітня 2025
26.
Джулій Ірина Миколаївна
24 квітня 2025
27.
Коняєва Оксана Андріївна
24 квітня 2025
28.
Войцехівська Вікторія Йосипівна
24 квітня 2025
29.
Ковальчук Руслана Сергіївна
24 квітня 2025
30.
Гончаренко Яна Вячеславівна
24 квітня 2025