№22/242260-еп
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, військової частини А7172,86 батальйону 106 бригади,який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів. Вадиму було лише 19 років.
Автор (ініціатор): Дзяд Юрій Олександрович
Дата оприлюднення: 19 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бабій Богдана Миколаїна
18 квітня 2025
2.
Шульгін Мар'яна Михайлівна
18 квітня 2025
3.
Калагур Альона Петрівна
18 квітня 2025
4.
Бобко Жанна Богданівна
18 квітня 2025
5.
Панчук Ольга Олегівна
18 квітня 2025
6.
Бендюг Світлана Василівна
18 квітня 2025
7.
Тарасова Марія Михайлівна
18 квітня 2025
8.
Кравченко Любов Володимирівна
18 квітня 2025
9.
Джуманіязова Олександра Русланівна
18 квітня 2025
10.
Гриценюк Віталій Сергійович
18 квітня 2025
11.
Новіцька Аліна Вікторівна
18 квітня 2025
12.
Фурманчук Василь Вікторович
18 квітня 2025
13.
Тиравська Вікторія Валеріївна
18 квітня 2025
14.
Рій Микола Федорович
18 квітня 2025
15.
Кашук Наталія Федосіївна
18 квітня 2025
16.
Яківчук Мирослава Олександрівна
18 квітня 2025
17.
Малоросіянова Олена Володимирівна
18 квітня 2025
18.
Савченко Ольга Миколаївна
18 квітня 2025
19.
Похмельних Тетяна Олегівна
18 квітня 2025
20.
Кондратюк Світлана Петрівна
18 квітня 2025
21.
Жилюк Марія Петрівна
18 квітня 2025
22.
Котяй Аліна Валентинівна
18 квітня 2025
23.
Петровська Світлана Василівна
18 квітня 2025
24.
Павлюк Оксана Василівна
18 квітня 2025
25.
Муравська Людмила Леонтіївна
18 квітня 2025
26.
Капріор Ганна Миколаївна
18 квітня 2025
27.
Спінзак Галина Юріївна
18 квітня 2025
28.
Валеєва Наталія Ігорівна
18 квітня 2025
29.
Салій Мар'ян Романович
18 квітня 2025
30.
Стрюкова Ірина Ігорівна
18 квітня 2025
23247
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 31 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.