№22/242260-еп
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, військової частини А7172,86 батальйону 106 бригади,який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів. Вадиму було лише 19 років.
Автор (ініціатор): Дзяд Юрій Олександрович
Дата оприлюднення: 19 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Прошу посмертно присвоїти звання Героя України, моєму рідному брату, старшому солдату Дзяду Вадиму Олександровичу, який Героїчно загинув на Херсонщині, село Кринки, під час форсування Дніпра, коли рятував своїх побратимів, їх обстріляла ворожа артилерія. Один човен було розбито. Вадим вирішив сісти у інший човен, щоб повитягувати з води побратимів. Вадим затягнув їх у човен, але знову трапилось вороже влучання дрона. Він отримав поранення не сумісне з життям.
Йому було лише 19 років!
у 18 років повернувся з Чехії і встав на захист Батьківщини. Ми були дітьми сиротами, мама померла коли мені було 7 років,а моєму брату 5. Батька не було, нас виховувала тітка. Я втратив єдину найріднішу людину в такому молодому віці.
Я Дзяд Юрій Олександрович, також з початку повномаштабного вторгнення підписав контракт і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Для України, Вадим був гідний, чесний, сміливий захисник, який не пропустив ні жодного штурму, завжди був сміливим і мужнім.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Войціховський Ігор Мирославович
25 лютого 2025
2.
Прокопенко Юлія Михайлівна
25 лютого 2025
3.
Зелена Ніна Володимирівна
25 лютого 2025
4.
Цюкало Поліна Леонідівна
25 лютого 2025
5.
Пусь Яна Василівна
25 лютого 2025
6.
Туревич Анастасія Сергіївна
25 лютого 2025
7.
Матюшко Марія Костянтинівна
25 лютого 2025
8.
Козарук Яна Ігорівна
25 лютого 2025
9.
Косован Наталія Вячеславівна
25 лютого 2025
10.
Воробйова Валентина Михайлівна
25 лютого 2025
11.
Клокова Вікторія Олександрівна
25 лютого 2025
12.
Бойчук Галина Василівна
25 лютого 2025
13.
Притика Віталій Дмитрович
25 лютого 2025
14.
Строкатюк Олена Вікторівна
25 лютого 2025
15.
Стоян Ілля Іванович
25 лютого 2025
16.
Бублик Ірина Станіславівна
25 лютого 2025
17.
Горбач Катерина Ярославівна
25 лютого 2025
18.
Омелянчук Мар'яна Вікторівна
25 лютого 2025
19.
Вац Вікторія Володимирівна
25 лютого 2025
20.
Антоненко Анастасія Олегівна
25 лютого 2025
21.
Костюкевич Ірина Миколаївна
25 лютого 2025
22.
Жайворонюк Олеся Павлівна
25 лютого 2025
23.
Лиса Софія Едуардівна
25 лютого 2025
24.
Михайленко Віталій Анатолійович
25 лютого 2025
25.
Бондаренко Тетяна Іванівна
25 лютого 2025
26.
Українець Лідія Володимирівна
25 лютого 2025
27.
Радюк Сергій Миколайович
25 лютого 2025
28.
Хортюк Леся Іванівна
25 лютого 2025
29.
Мокрушина Інна Сергіївна
25 лютого 2025
30.
Велигорська Альона Олександрівна
25 лютого 2025
4411
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.