№22/242292-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) моєму чоловікові, хороброму воїну, вірному побратиму та відданому сину України — сержанту Дмитренку Віталію Володимировичу (позивний «Гостомель») за його видатну мужність, відвагу та незламність у боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України.
Автор (ініціатор): Задворна Жанна Павлівна
Дата оприлюднення: 20 лютого 2025
Життєвий та бойовий шлях Героя
Дмитренко Віталій Володимирович народився 18 січня 1998 року в селищі Гостомель, Київської області. Навчався в Ірпінській загальноосвітній школі №13, згодом здобув фах кухаря у Вищому професійному училищі №33 міста Києва.
У 2018 році він підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях розпочався на Луганщині, де він брав участь в антитерористичній операції.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій знову повернувся до лав захисників України. Він служив у складі Могилів-Подільського загону Державної прикордонної служби України, обіймаючи посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – старшого кухаря відділення забезпечення 24-го прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова.
Віталій воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині, Чернігівщині,Житомирщині та Сумщині, виявляючи незламну відвагу, силу духу та відданість справі захисту України.
Останній бій
2 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в суджанському районі курської області сержант Дмитренко Віталій Володимирович отримав поранення, несумісні з життям. Йому було всього 26 років.
Віталій був не лише відданим воїном, а й турботливим чоловіком і люблячим батьком. У нього залишилися дві маленькі донечки, одна з яких народилася вже після його загибелі. Він мріяв бачити, як ростуть його діти, але війна забрала в нього цю можливість, не давши обійняти свою молодшу донечку хоча б раз.
Вони ростимуть, знаючи, що їхній тато – справжній Герой, який віддав життя заради їхнього майбутнього у вільній Україні.
Віталій — взірець справжнього воїна, який до останнього виконував свій обов’язок перед країною, захищаючи Україну, свою сім’ю та майбутнє всіх наших дітей.
Чому він заслуговує на звання Героя України?
• Проявив видатну мужність і відвагу у боротьбі за незалежність України.
• Захищав Батьківщину з 2018 року, брав участь у найгарячіших точках війни.
• До останнього залишався вірним присязі та військовому обов’язку.
• Є символом незламності українського народу та прикладом для майбутніх поколінь.
Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за незалежність України. Вічна пам’ять і шана Герою!
Дмитренко Віталій Володимирович народився 18 січня 1998 року в селищі Гостомель, Київської області. Навчався в Ірпінській загальноосвітній школі №13, згодом здобув фах кухаря у Вищому професійному училищі №33 міста Києва.
У 2018 році він підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях розпочався на Луганщині, де він брав участь в антитерористичній операції.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій знову повернувся до лав захисників України. Він служив у складі Могилів-Подільського загону Державної прикордонної служби України, обіймаючи посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – старшого кухаря відділення забезпечення 24-го прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова.
Віталій воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині, Чернігівщині,Житомирщині та Сумщині, виявляючи незламну відвагу, силу духу та відданість справі захисту України.
Останній бій
2 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в суджанському районі курської області сержант Дмитренко Віталій Володимирович отримав поранення, несумісні з життям. Йому було всього 26 років.
Віталій був не лише відданим воїном, а й турботливим чоловіком і люблячим батьком. У нього залишилися дві маленькі донечки, одна з яких народилася вже після його загибелі. Він мріяв бачити, як ростуть його діти, але війна забрала в нього цю можливість, не давши обійняти свою молодшу донечку хоча б раз.
Вони ростимуть, знаючи, що їхній тато – справжній Герой, який віддав життя заради їхнього майбутнього у вільній Україні.
Віталій — взірець справжнього воїна, який до останнього виконував свій обов’язок перед країною, захищаючи Україну, свою сім’ю та майбутнє всіх наших дітей.
Чому він заслуговує на звання Героя України?
• Проявив видатну мужність і відвагу у боротьбі за незалежність України.
• Захищав Батьківщину з 2018 року, брав участь у найгарячіших точках війни.
• До останнього залишався вірним присязі та військовому обов’язку.
• Є символом незламності українського народу та прикладом для майбутніх поколінь.
Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за незалежність України. Вічна пам’ять і шана Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Крук Ольга Василівна
18 квітня 2025
2.
Гарбуз Юрій В'ячеславович
18 квітня 2025
3.
Антонова Наталія Павлівна
18 квітня 2025
4.
Ткачук Іванна Сергіївна
18 квітня 2025
5.
Банділова Анна Євгенівна
18 квітня 2025
6.
Регуліч Інна Олександрівна
18 квітня 2025
7.
Підопригора Лариса Миколаївна
18 квітня 2025
8.
Неділько Світлана Володимирівна
18 квітня 2025
9.
Демчук Леся Миколаївна
18 квітня 2025
10.
Павлова Аліна Федорівна
18 квітня 2025
11.
Остапенко Лариса Анатоліївна
18 квітня 2025
12.
Шаповал Наталія Володимирівна
18 квітня 2025
13.
Карпенко Людмила Володимирівна
18 квітня 2025
14.
Рикун Наталія Василівна
18 квітня 2025
15.
Будівська Катерина Богданівна
18 квітня 2025
16.
Стрілець Леся Ярославівна
18 квітня 2025
17.
Афанасьєва Олена Василівна
18 квітня 2025
18.
Кузьміч Тетяна Іванівна
18 квітня 2025
19.
Алаєва Марина Олександрівна
18 квітня 2025
20.
Мунтян Катерина Андріївна
18 квітня 2025
21.
Гриб Лариса Олександрівна
18 квітня 2025
22.
Іванченко Юлія Володимирівна
18 квітня 2025
23.
Саюк Оксана Юріївна
18 квітня 2025
24.
Гаврецька Галина Богданівна
18 квітня 2025
25.
Біла Мар'яна Володимирівна
18 квітня 2025
26.
Письменникова Лариса Анатоліївна
18 квітня 2025
27.
Іванчишина Вікторія Петрівна
18 квітня 2025
28.
Білоусова Ольга Олексіївна
18 квітня 2025
29.
Вашкулат Наталія Степанівна
18 квітня 2025
30.
Новіков Максим Ігорович
18 квітня 2025
16921
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 33 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.