№22/242302-еп
Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) добровольцю, старшому солдату, розвіднику-оператору 24 ОМБр ЧЕРНИШУ ІВАНУ ВІКТОРОВИЧУ.
Автор (ініціатор): Мосніцька Юлія Миколаївна
Дата оприлюднення: 20 лютого 2025
Пане Президенте! Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання Герой України (посмертно) вірному сину своєї Батьківщини, сміливому воїну, добровольцю, старшому солдату, розвіднику-оператору 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А0998 ЧЕРНИШУ ІВАНУ ВІКТОРОВИЧУ.
Народився Іван в селі Городище, що на Березнівщині, у Рівненській області 9 липня 1996 року. Після закінчення 9-го класу загальноосвітньої школи здобув освіту бухгалтера у Березнівському лісотехнічному коледжі НУВГП. Згодом продовжив навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування, який закінчив у 2016 році і отримав ступінь бакалавра за напрямом «облік і аудит». Останні роки життя проживав у Німеччині.
Незважаючи на медичні протипоказання стосовно проходження військової служби, в лютому 2024 року Іван повернувся в Україну та добровільно приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, яка брала участь в боях на найгарячіших напрямках. Перебуваючи в зоні активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, а навпаки намагався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Попри молодий вік, Черниш Іван здійснив подвиг справжнього Героя, беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Черниш Іван Вікторович загинув 19 жовтня 2024 року в районі н.п. Часів Яр Донецької області. Внаслідок атаки ворожими FPV-дронами, воїн отримав поранення, несумісні з життям.
Іван знав, що йде на війну, з якої можна не повернутися живим, але не вагався ні на мить. Його жертовність та мужність не можуть залишитися без належного вшанування, його ім’я має стати символом незламності для майбутніх поколінь.
Тому просимо Вас, пане Президенте, присвоїти ЧЕРНИШУ ІВАНУ ВІКТОРОВИЧУ почесне звання Герой України (посмертно) як знак визнання його подвигу, відданості своїй державі та народу.
Нашому Герою, люблячому сину, коханому, брату, швагру, дядьку, племіннику, онуку, похреснику, хорошому другу назавжди 28…
Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять.
Народився Іван в селі Городище, що на Березнівщині, у Рівненській області 9 липня 1996 року. Після закінчення 9-го класу загальноосвітньої школи здобув освіту бухгалтера у Березнівському лісотехнічному коледжі НУВГП. Згодом продовжив навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування, який закінчив у 2016 році і отримав ступінь бакалавра за напрямом «облік і аудит». Останні роки життя проживав у Німеччині.
Незважаючи на медичні протипоказання стосовно проходження військової служби, в лютому 2024 року Іван повернувся в Україну та добровільно приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, яка брала участь в боях на найгарячіших напрямках. Перебуваючи в зоні активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, а навпаки намагався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Попри молодий вік, Черниш Іван здійснив подвиг справжнього Героя, беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Черниш Іван Вікторович загинув 19 жовтня 2024 року в районі н.п. Часів Яр Донецької області. Внаслідок атаки ворожими FPV-дронами, воїн отримав поранення, несумісні з життям.
Іван знав, що йде на війну, з якої можна не повернутися живим, але не вагався ні на мить. Його жертовність та мужність не можуть залишитися без належного вшанування, його ім’я має стати символом незламності для майбутніх поколінь.
Тому просимо Вас, пане Президенте, присвоїти ЧЕРНИШУ ІВАНУ ВІКТОРОВИЧУ почесне звання Герой України (посмертно) як знак визнання його подвигу, відданості своїй державі та народу.
Нашому Герою, люблячому сину, коханому, брату, швагру, дядьку, племіннику, онуку, похреснику, хорошому другу назавжди 28…
Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Костенко Олена Анатоліївна
25 лютого 2025
2.
Ліщишена Катерина Ігорівна
25 лютого 2025
3.
Самченко Наталія Володимирівна
25 лютого 2025
4.
Плескач Надія Олександрівна
25 лютого 2025
5.
Бахмацька Юлія Григорівна
25 лютого 2025
6.
Мисюк Марта Валеріївна
25 лютого 2025
7.
Поцелуєва Тетяна Михайлівна
25 лютого 2025
8.
Романцева Галина Павлівна
25 лютого 2025
9.
Українець Лідія Володимирівна
25 лютого 2025
10.
Луц Лілія Ігорівна
25 лютого 2025
11.
Надикто Анна Олександрівна
25 лютого 2025
12.
Шевченко Віта Юріївна
25 лютого 2025
13.
Новіцька Єлизавета Віталіївна
25 лютого 2025
14.
Возьна Маргарита Олегівна
25 лютого 2025
15.
Булат Оксана Андріївна
25 лютого 2025
16.
Мокрушина Інна Сергіївна
25 лютого 2025
17.
Сенюк Леся Григорівна
25 лютого 2025
18.
Буяшова Катерина Ігорівна
25 лютого 2025
19.
Хрупчик Інна Миколаївна
25 лютого 2025
20.
Майківський Микола Олегович
25 лютого 2025
21.
Федорчук Федір Михайлович
25 лютого 2025
22.
Чумак Олена Володимирівна
25 лютого 2025
23.
Шульга Яна Миколаївна
25 лютого 2025
24.
Дзядович Лариса Володимирівна
25 лютого 2025
25.
Гудь Оксана Богданівна
25 лютого 2025
26.
Сіленок Юлія Володимирівна
25 лютого 2025
27.
Лях Надія Василівна
25 лютого 2025
28.
Яросевич Ольга Михайлівна
25 лютого 2025
29.
Філін Надія Миколаївна
25 лютого 2025
30.
Янішевська Любов Володимирівна
25 лютого 2025
4942
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.