Шановний, пане Президенте!
Я, мати Миколи Кузнєцова, звертаюся до Вас із бідним, але щирим проханням увічнити пам’ять мого сина – справжнього захисника України, командира машини відділення мостоукладників інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу танкового батальйону військової частини А1376 58 мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. Мій син, Микола Михайлович Кузнєцов (28.11.1984), був не лише відважним молодшим сержантом і командиром машини відділення, а й людиною з великим серцем, він любив нашу Батьківщину понад усе.
Микола загинув 20 січня 2025 року, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу Лісного на Харківщині.
Миколу призвали на військову службу 29 травня 2023 року. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив нашу державу. Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Усі хто його знав, говорять, що такі люди, як він, зустрічаються дуже рідко.
Проявив себе відповідальною людиною, спражнім патріотом, наставником і вчителем для своїх підлеглих. Користувався повагою, мав великий авторитет серед побратимів.
Ризикуючи життям, самотужки вивіз побратимів і їх спорядження з напівоточенної позиції в Урожайному Донецької області, чим врятував не одне людське життя та майно бригади.
Микола, як істинний командир, виконував бойові завдання разом з підлеглими:
- Допомагав збирати макети техніки на лінії фронту. Як свідчили побратими, ворог втратив не один десяток високовартісних ударних безпілотників типу Ланцет.
- На власному легковому автомобілі разом з підлеглими їздив на нульові позиції для мінування ділянок та шляхів можливого просування ворога.
Подібні завдання виконував на всіх ділянках фронту, де брала участь 58 мотопіхотна бригада.
За час служби (1 рік та 8 місяців) жодного разу не був у заслуженій відпустці, ставлячи інтереси захисту рідної Батьківщини вище особистих.
Кузнєцов Микола Михайлович — справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять.
Слава Україні!