Пане Президенте, прошу Вас присвоїти посмертно звання «Героя
України» Єлькіну Владиславу Олександровичу 23-річному
ізяславчанину, матросу мінометного взводу роти вогневої підтримки
35 ОБрМП. Народився 19.02.2001 року у м. Ізяслав Хмельницької обл.
У віці 21 року в лютому 2023 році вступив до лав ЗСУ, пройшовши
навчання ніс службу у 35 окремій бригаді морської піхоти. Пройшов
багато пекельних напрямків: Авдіївський напрямок (н.п. Новокалинове).
Маріїнський напрямок (н.п. Красногорівка).
Кринки, н.п Іванівка;н.п.Новотягинка;н.п.Токарівка.
Курахівський напрямок (н.п.Ілінка;н.п Берестки. )
Останній свій бій вів у Донецькій обл. н.п. Берестки, де 21.11.2024
отримав важке поранення голови, пролежавши 3 тижні у комі
11.12.2024 поповнив небесне військо.
Владислав до останнього подиху вірно ніс службу та захищав свою
Батьківщину. Був сильним та мужнім захисником неньки України, бо
памʼятав слова покійного батька, який теж був військовим «Ніхто,
крім нас».
У новітнього героя залишились кохана дружина Ірина, мати Наталія,
брат Олег, бабусі Валентина та Віра, відчим Олег, племінниця Єва.
За вірність присязі до останнього подиху заслуговує на звання
«Героя України».
Навіки 23.