Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний пане Президент України! Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Молодшому сержанту Паську Івану Костянтиновичу, 30.11.1994 року народження, командиру відділення управління командира артилерійської батареї механізованого батальйону військової частини А0693.

Народився Іван в селі Крутеньке, Нікопольського р-ну, Дніпропетровської області.

В період з 2000-го по 2011-ий рік навчався в Чумаківській ЗОШ. Після закінчення школи вступив до Томаківського професійного аграрного ліцею, котрий закінчив у 2012 році, здобувши професію водія категорії С. Після того, як Іван пропрацював рік трактористом у фермерському місцевому господарстві, 02.10.2013 року був призваний на військову службу за контрактом на 3 роки Томаківським РВК Дніпропетровської обл. на посаду водія в/ч А1035, 74-ий окремий розвідувальний батальйон, але у зв'язку із введенням воєнного стану прослужив 5 років.

З 2016 року по 2017 рік брав безпосередню участь в Антитерористичній операції, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 17.02.2016 р. нагороджений відзнакою Президента "За участь в Антитерористичній операції".

13.08.2015 отримав звання Старший солдат і 27.11.2018 спеціальності старший водій та водій-електрик колісних бронетранспортерів. 12.04.2018 отримав УБД та медаль Ветерана війни.

Після 5-ти років військової служби звільнився. Та 4 вересня 2019 р. знову був призваний на Військову службу за контрактом у в/ч А1978 55-ту окрему артилерійську бригаду «Запорізька Січ» в м. Запоріжжі. Мав посаду водія-механіка взводу забезпечення першого артилерійського дивізіону в/ч А1978. Відзначений грамотою за проявлену старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

З 08.01.2019 по 10.07.2020 р. віддано виконував бойові завдання в зоні ООС в Донецькій області. 04.09.20 звільнився у зв'язку із закінченням контракту.

Мріючи знайти себе у мирному житті у 2020р. Іван вступив в університет Митної справи та фінансів у місті Дніпро на спеціальність 076: Підприємництво, торгівля та біржова діяльність заочної форми навчання, група ЕП-20-1з. Та після вступу на навчання все ж вирішив продовжити військову службу і тому підписав контракт.
Одногрупники згадують Івана наполегливим, цілеспрямованим, відповідальним та щирим..

29.01.2021 прибув і приступив до виконання службових обов'язків старшим солдатом у в/ч А3220 46-й окремий штурмовий батальйон "Донбас" у складі 54-ої бригади імені Івана Мазепи, у місті Бахмут і був призначений на посаду старшого водія 1-го гаубичного артилерійського взводу гаубичної артилерійської батареї в/ч А3220. Старанно і добросовісно виконував свою роботу, завжди був готовий прийти на допомогу побратимам.

Пройшов курс тактичної медицини. Брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях. З початку повномасштабного вторгнення захищав нашу державу на Сіверському напрямку (Білогорівка, Часів Яр, Бахмут, Серебрянка).

28.03.2023 отримав звання молодшого сержанта і посаду командира відділення управління командира артилерійської батареї механізованого батальйону в/ч А0693. 23.11.2023 р. нагороджений відзнакою Міністра оборони України "10 років сумлінної служби".

Проявив себе сміливим, мужнім і добросовісним воїном. 14 червня 2024р. здав випускні екзамени, але отримати диплом 18 липня 2024р. так і не встиг.

Змінюючись із позицій потрапив разом із побратимами під атаку ворожих дронів, отримавши смертельне поранення від ворожого FPV-дрона, зміг вивезти поранених побратимів з-під обстрілів, але сам не вижив. 1 липня 2024р. загинув поблизу населеного пункту Серебрянка, Бахмутського району, Донецької області, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.

Вірний присязі народу України, із 29 років свого життя 11 років присвятив боротьбі та захисту незалежності й свободи України.

Так як і кожен Герой нашої держави - Іван мав мрії та плани на майбутнє, які, на жаль, ніколи не здійсняться. Його смерть стала величезною втратою для всіх нас: для його родини, близьких, друзів, товаришів, побратимів та односельчан. Наш герой завжди залишиться в нашій пам'яті і в наших серцях.

Шановний пане Президент, просимо вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України Паську Івану Костянтиновичу.
В Івана лишились невтішні батьки, донька, брат та сестра.