№22/242568-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Автор (ініціатор): Пасько Наталія Дмитрівна
Дата оприлюднення: 21 лютого 2025
Шановний пане Президент України! Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Молодшому сержанту Паську Івану Костянтиновичу, 30.11.1994 року народження, командиру відділення управління командира артилерійської батареї механізованого батальйону військової частини А0693.

Народився Іван в селі Крутеньке, Нікопольського р-ну, Дніпропетровської області.

В період з 2000-го по 2011-ий рік навчався в Чумаківській ЗОШ. Після закінчення школи вступив до Томаківського професійного аграрного ліцею, котрий закінчив у 2012 році, здобувши професію водія категорії С. Після того, як Іван пропрацював рік трактористом у фермерському місцевому господарстві, 02.10.2013 року був призваний на військову службу за контрактом на 3 роки Томаківським РВК Дніпропетровської обл. на посаду водія в/ч А1035, 74-ий окремий розвідувальний батальйон, але у зв'язку із введенням воєнного стану прослужив 5 років.

З 2016 року по 2017 рік брав безпосередню участь в Антитерористичній операції, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 17.02.2016 р. нагороджений відзнакою Президента "За участь в Антитерористичній операції".

13.08.2015 отримав звання Старший солдат і 27.11.2018 спеціальності старший водій та водій-електрик колісних бронетранспортерів. 12.04.2018 отримав УБД та медаль Ветерана війни.

Після 5-ти років військової служби звільнився. Та 4 вересня 2019 р. знову був призваний на Військову службу за контрактом у в/ч А1978 55-ту окрему артилерійську бригаду «Запорізька Січ» в м. Запоріжжі. Мав посаду водія-механіка взводу забезпечення першого артилерійського дивізіону в/ч А1978. Відзначений грамотою за проявлену старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

З 08.01.2019 по 10.07.2020 р. віддано виконував бойові завдання в зоні ООС в Донецькій області. 04.09.20 звільнився у зв'язку із закінченням контракту.

Мріючи знайти себе у мирному житті у 2020р. Іван вступив в університет Митної справи та фінансів у місті Дніпро на спеціальність 076: Підприємництво, торгівля та біржова діяльність заочної форми навчання, група ЕП-20-1з. Та після вступу на навчання все ж вирішив продовжити військову службу і тому підписав контракт.
Одногрупники згадують Івана наполегливим, цілеспрямованим, відповідальним та щирим..

29.01.2021 прибув і приступив до виконання службових обов'язків старшим солдатом у в/ч А3220 46-й окремий штурмовий батальйон "Донбас" у складі 54-ої бригади імені Івана Мазепи, у місті Бахмут і був призначений на посаду старшого водія 1-го гаубичного артилерійського взводу гаубичної артилерійської батареї в/ч А3220. Старанно і добросовісно виконував свою роботу, завжди був готовий прийти на допомогу побратимам.

Пройшов курс тактичної медицини. Брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях. З початку повномасштабного вторгнення захищав нашу державу на Сіверському напрямку (Білогорівка, Часів Яр, Бахмут, Серебрянка).

28.03.2023 отримав звання молодшого сержанта і посаду командира відділення управління командира артилерійської батареї механізованого батальйону в/ч А0693. 23.11.2023 р. нагороджений відзнакою Міністра оборони України "10 років сумлінної служби".

Проявив себе сміливим, мужнім і добросовісним воїном. 14 червня 2024р. здав випускні екзамени, але отримати диплом 18 липня 2024р. так і не встиг.

Змінюючись із позицій потрапив разом із побратимами під атаку ворожих дронів, отримавши смертельне поранення від ворожого FPV-дрона, зміг вивезти поранених побратимів з-під обстрілів, але сам не вижив. 1 липня 2024р. загинув поблизу населеного пункту Серебрянка, Бахмутського району, Донецької області, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.

Вірний присязі народу України, із 29 років свого життя 11 років присвятив боротьбі та захисту незалежності й свободи України.

Так як і кожен Герой нашої держави - Іван мав мрії та плани на майбутнє, які, на жаль, ніколи не здійсняться. Його смерть стала величезною втратою для всіх нас: для його родини, близьких, друзів, товаришів, побратимів та односельчан. Наш герой завжди залишиться в нашій пам'яті і в наших серцях.

Шановний пане Президент, просимо вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України Паську Івану Костянтиновичу.
В Івана лишились невтішні батьки, донька, брат та сестра.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мукоїд Максим Олександрович
13 квітня 2025
2.
Юрчик Олександра Василівна
13 квітня 2025
3.
Коваль Діана Ігорівна
13 квітня 2025
4.
Макарова Ольга Миколаївна
13 квітня 2025
5.
Кривоухова Наталія Миколаївна
13 квітня 2025
6.
Матвієнко Світлана Анатоліївна
13 квітня 2025
7.
Кулінська Ольга Іванівна
13 квітня 2025
8.
Калабай Інна Вікторівна
13 квітня 2025
9.
Шевчук Наталія Анатоліївна
13 квітня 2025
10.
Черниш Віктор Іванович
13 квітня 2025
11.
Молодецька Віра Тимофіївна
13 квітня 2025
12.
Карпік Іванна Володимирівна
13 квітня 2025
13.
Тяла Лідія Любомирівна
13 квітня 2025
14.
Лівандовська Ірина Анатоліївна
13 квітня 2025
15.
Сенюк Людмила Романівна
13 квітня 2025
16.
Кобзарук Оксана Іванівна
13 квітня 2025
17.
Позняк Ірина Василівна
13 квітня 2025
18.
Маївка Володимир Михайлович
13 квітня 2025
19.
Марко Іван Євгенович
13 квітня 2025
20.
Кушнір Оксана Валеріївна
13 квітня 2025
21.
Бойко Валентина Володимирівна
13 квітня 2025
22.
Правдива Людмила Леонідівна
13 квітня 2025
23.
Голуб Тетяна Давидівна
13 квітня 2025
24.
Деревенко Любов Ігорівна
13 квітня 2025
25.
Геньо Леся Вікторівна
13 квітня 2025
26.
Тарасова Ганна Віталіївна
13 квітня 2025
27.
Чікіна Євгенія Анатоліївна
12 квітня 2025
28.
Оруджкулієва Світлана Вікторівна
12 квітня 2025
29.
Паньків Катерина Ігорівна
12 квітня 2025
30.
Петрина Ганна Григорівна
12 квітня 2025
13489
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 39 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.