Шановний пане Президенте!
Ми, рідні захисника та жителі Гірської громади, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Ралку Руслану Анатолійовичу – відважному воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Руслан Ралко народився і виріс у селі Гора Бориспільського району Київської області. Він був люблячим сином, вірним чоловіком, турботливим батьком трьох дітей і дідусем. Завжди готовий прийти на допомогу, він жив для своєї родини та рідної країни.
У січні 2024 року, отримавши повістку, Руслан без вагань став на захист України. Він розумів, що захист Батьківщини – це його обов’язок перед родиною, громадою та всіма українцями. Виконуючи бойові завдання, проявив неабияку мужність та відданість військовій присязі. Спочатку ніс службу на Сумському напрямку, а згодом – на Донецькому.
12 липня 2024 року Руслан Ралко, кулеметник стрілецького відділення військової частини A1815, загинув у бою у районі населеного пункту Нью-Йорк Донецької області, залишаючись непохитним до останнього подиху. Він не відступив, не здався, і навіть після смерті його знайшли з гранатою в руці - готового до останнього опору ворогу.
Руслан не встиг провести свою наймолодшу доньку до першого класу, більше не обійме рідних, не почує дитячого сміху в домі. Вже після загибелі Руслана народився ще один онук, який ніколи не побачить свого дідуся.
Його подвиг – це символ незламності, патріотизму та самопожертви в ім’я України. Ми переконані, що його ім’я має бути вписане в історію як ім’я справжнього Героя.
Шановний Володимире Олександровичу! Просимо Вас вшанувати подвиг нашого сина, чоловіка, батька, дідуся, друга – Ралка Руслана Анатолійовича – присвоєнням йому почесного звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише визнанням його особистої мужності, а й знаком вдячності всього народу, заради якого він віддав своє життя.
Вічна пам’ять і слава Герою!