Ми, родина Резнікових, звертаємося до Президента України з проханням посмертно присвоїти звання Героя України нашому близькому, солдату Резнікову Василю Павловичу, який добровільно пішов на фронт з перших днів війни, незважаючи на пенсійний вік та погане здоров'я. Він загинув 29 липня 2023 року в районі н.п. Роботине Запорізької області, виконуючи бойове завдання та отримавши смертельне поранення. Завжди виконуючи накази командира та виявляючи мужність, він сказав: "Якщо треба, то треба". Ми просимо визнати його героїзм і присвоїти звання Героя України.

Петиція про присвоєння звання Героя України солдату Резнікову Василю Павловичу (посмертно)

Шановний пане Президенте України,

Ми, нижчепідписані громадяни України, від імені родини Резнікових, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України нашому чоловікові і батькові, солдату Резнікову Василю Павловичу, який героїчно загинув, виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною.

Василь Павлович Резніков був справжнім патріотом, добровольцем, який, незважаючи на свій пенсійний вік та стан здоров'я, вирішив піти на фронт з перших днів війни. Він міг залишити службу, бути вдома з родиною, однак обрав захищати нашу країну. Він завжди говорив: "Я прожив життя, а що бачили ці діти?" і вирушив на захист Батьківщини.

У період з 27 по 29 липня 2023 року він безпосередньо брав участь у заходах, що мали на меті забезпечення оборони України та захист її громадян від агресії Російської Федерації. 29 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине Запорізької області, він отримав одиничне проникаюче сліпе уламкове поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів внаслідок вибуху, що призвело до його смерті. Це трагічне поранення стало наслідком військових дій, спричинених вибухами та уламками в зоні бойових дій.

Василь Павлович завжди виконував накази командира без жодних запитів та нарікань, залишаючи за собою лише свій військовий обов'язок. Його відданість службі відзначалася словами: "Якщо треба – то треба". Він не жалівся на труднощі, не звертав увагу на втому й завжди був готовий ризикувати своїм життям заради перемоги та захисту нашої держави.

Василь Павлович мав численні заслуги, що підтверджуються нагородами та подяками за мужність, відвагу та беззаперечне виконання своїх обов'язків:

1. Подяка від командира військової частини за сумлінне виконання службових обов'язків та відзначення Дня Сухопутних військ Збройних сил України.


2. Сертифікат про успішне завершення 32-годинного курсу бійця-рятувальника за стандартами Оборонної Агенції охорони здоров'я США.


3. Довідка про участь у заходах, що сприяють обороні України, за період з 27 по 29 липня 2023 року.


4. Нагородження орденом "За мужність" (посмертно) Указом Президента України від 12 жовтня 2023 року.



Василь Павлович, позивний "Батя", завжди виконував накази командира, вірно служив своїй країні, не жалівся на труднощі й у будь-який момент був готовий йти на ризик заради перемоги.

Ми, його родина, віримо, що він заслуговує на це високе звання, оскільки своєю самовідданістю, мужністю, рішучістю та гідністю продемонстрував справжнє служіння Батьківщині. Його загибель – це жертва, яку він приніс задля нашого спокою, нашої безпеки та нашого майбутнього. Вшановуючи його пам'ять, ми просимо Вас надати йому звання Героя України.

Слава Україні!