№22/242698-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату на імʼя Романок Іван Романович

Автор (ініціатор): Філімончук Богдана Володимирівна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.


З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.

Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».

14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.

За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.

Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю

Ось деякі його слова:

Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.


Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Вдовина Наталія Михайлівна
25 лютого 2025
2.
Шпелєва-Добронравова Маргарита Юріївна
25 лютого 2025
3.
Демінська Катерина Анатоліївна
25 лютого 2025
4.
Мисан Людмила Василівна
25 лютого 2025
5.
Перців Оксана Петрівна
25 лютого 2025
6.
Квітченко Юлія Василівна
25 лютого 2025
7.
Стасюк Ірина Семенівна
25 лютого 2025
8.
Батіщев Олександр Львович
25 лютого 2025
9.
Павлюк Ольга Русланівна
25 лютого 2025
10.
Джеря Зоя Володимирівна
25 лютого 2025
11.
Інкіна Аліна Євгенівна
25 лютого 2025
12.
Нестеренко Роман Анатолійович
25 лютого 2025
13.
Семичова Тетяна Іванівна
25 лютого 2025
14.
Статівка Ольга Іванівна
25 лютого 2025
15.
Самсоненко Володимир Васильович
25 лютого 2025
16.
Тихонова Катерина Юріївна
25 лютого 2025
17.
Тандикіна Маргарита Вікторівна
25 лютого 2025
18.
Зарєчнова Віта Олегівна
25 лютого 2025
19.
Ситник Мар'яна Ярославівна
25 лютого 2025
20.
Стасюк Світлана Борисівна
25 лютого 2025
21.
Ковтун Наталя Іванівна
25 лютого 2025
22.
Сліпко Олеся Леонідівна
25 лютого 2025
23.
Харченко Наталія Володимирівна
25 лютого 2025
24.
Лютикова Аліна Станіславівна
25 лютого 2025
25.
Шкірко Ігор Степанович
25 лютого 2025
26.
Кардаільська Ганна Олександрівна
25 лютого 2025
27.
Золотовська Валентина Василівна
25 лютого 2025
28.
Ракович Соломія Михайлівна
25 лютого 2025
29.
Бандерич Ольга Сергіївна
25 лютого 2025
30.
Кучерява Надія Олександрівна
25 лютого 2025
451
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.