№22/242778-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Стецькому Валерію Андрійовичу (03.05.1985 р.н.), бійцю 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який обіймав посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Позивний – "Течик". Героїчно загинув під час виконання бойового завдання 21.10.2024 року поблизу н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області.
Автор (ініціатор): Станько Ірина Андріївна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2025
Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кучер Неоніла Іванівна
13 квітня 2025
2.
Бугай Леся Володимирівна
13 квітня 2025
3.
Гаджега Марина Василівна
13 квітня 2025
4.
Ткач Сергій Сергійович
13 квітня 2025
5.
Гузь Тетяна Анатоліївна
13 квітня 2025
6.
Красільнюк Ганна Сергіївна
13 квітня 2025
7.
Макарова Ольга Миколаївна
13 квітня 2025
8.
Чистюхіна Світлана Валентинівна
13 квітня 2025
9.
Кучеряєва Анна Юріївна
13 квітня 2025
10.
Динник Ірина Андріївна
13 квітня 2025
11.
Данилевич Катерина Михайлівна
13 квітня 2025
12.
Мукосєєв Дмитро Вікторович
13 квітня 2025
13.
Мирончук Оксана Василівна
13 квітня 2025
14.
Петриченко Ангеліна Ігорівна
13 квітня 2025
15.
Мазур Антон Вадимович
13 квітня 2025
16.
Степанюк Олександр Іванович
13 квітня 2025
17.
Дзюбенко Андрій Вікторович
13 квітня 2025
18.
Лук'янець Катерина Юріївна
13 квітня 2025
19.
Манькова Майя Миколаївна
13 квітня 2025
20.
Штефюк Людмила Василівна
13 квітня 2025
21.
Рудник Олена Володимирівна
13 квітня 2025
22.
Гордієвська Аліна Володимирівна
13 квітня 2025
23.
Баландіна Юлія Миколаївна
13 квітня 2025
24.
Савельєва Ольга Олександрівна
13 квітня 2025
25.
Зарва Аліна Олександрівна
13 квітня 2025
26.
Нікітюк Світлана Богданівна
13 квітня 2025
27.
Бовшик Павло Володимирович
13 квітня 2025
28.
Лукашенко Валентин Олексійович
13 квітня 2025
29.
Дяків Михайло Васильович
13 квітня 2025
30.
Заволока Олександра Станіславівна
13 квітня 2025
16113
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.