№22/242778-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Стецькому Валерію Андрійовичу (03.05.1985 р.н.), бійцю 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який обіймав посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Позивний – "Течик". Героїчно загинув під час виконання бойового завдання 21.10.2024 року поблизу н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області.
Автор (ініціатор): Станько Ірина Андріївна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2025
Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Логинович Наталя Сергіївна
25 лютого 2025
2.
Мокомела Ольга Богданівна
25 лютого 2025
3.
Захарчишина Наталія Станіславівна
25 лютого 2025
4.
Лаба Ганна Ігорівна
25 лютого 2025
5.
Крамар Ірина Миколаївна
25 лютого 2025
6.
Мельник Валентина Володимирівна
25 лютого 2025
7.
Чікіна Лариса Сергіївна
25 лютого 2025
8.
Лахманюк Руслана Вікторівна
25 лютого 2025
9.
Храновський Роман Володимирович
25 лютого 2025
10.
Гусак Оксана Володимирівна
25 лютого 2025
11.
Кутницька Ірина Степанівна
25 лютого 2025
12.
Шевчук Ольга Миколаївна
25 лютого 2025
13.
Береза Оксана Михайлівна
25 лютого 2025
14.
Горлуц Наталія Іванівна
25 лютого 2025
15.
Хортик Надія Богданівна
25 лютого 2025
16.
Герман Олександр Пилипович
25 лютого 2025
17.
Думка Наталя Станіславівна
25 лютого 2025
18.
Скаскевич Сергій Федорович
25 лютого 2025
19.
Тарас Наталія Андріївна
25 лютого 2025
20.
Сегеда Ольга Олександрівна
25 лютого 2025
21.
Нечипоренко Вікторія Олександрівна
25 лютого 2025
22.
Савоста Дмитро Васильович
25 лютого 2025
23.
Трохимчук Зоряна Богданівна
25 лютого 2025
24.
Жиловська Наталія Анатоліївна
25 лютого 2025
25.
Паршин Олег Олександрович
25 лютого 2025
26.
Візер Віталій Ігорович
25 лютого 2025
27.
Дишко Катерина Семенівна
25 лютого 2025
28.
Рощіпкін Олег Анатолійович
25 лютого 2025
29.
Черкасов Олександр Володимирович
25 лютого 2025
30.
Фіщук Ольга Святославівна
25 лютого 2025
883
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.