Шановний Пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), хороброму і відданому захиснику Батьківщини, моєму чоловіку сержанту Галягіну Євгенію Львовичу (позивний "Жека"), інспектор прикордонної служби 1 категорії – оператор (безпілотних авіаційних комплексів) третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України.
Галягін Євгеній Львович народився 25.07.1996 року, в м.Рівне. Закінчив 9 класів у Верхівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Рівненської районної ради Рівненської області. У 2013 році здобув повну загальну середню освіту у Приватному вищому навчальному закладі "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж". А у 2015 році закінчив даний навчальний заклад за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію "молодший спеціаліст з права". У 2017 році закінчив Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" та здобув кваліфікацію бакалавра, напрям підготовки "Правознавство" та отримав професію “юрист". У 2019 році закінчив вищезгаданий навчальний заклад, здобувши кваліфікацію магістра, по спеціальності "Середня освіта", спеціалізація "Історія", освітня програма Середня освіта (Історія та правознавство), професійна кваліфікація: магістр історії. Історик. Викладач історії. Вчитель правознавства.
Євгеній виховувався у родині військового. Батько Лев Федорович, служив з 1971 року по 1994 р. Спочатку в авіації СРСР, літав на винищувачі, потім відбував військову службу у м. Мелітополь, Запорізької області. Мав звання майора, був старшим авіаційним техніком. У 1984 р. був нагороджений "За відвагу" за службу в Авганістані. У 2014 році хотів вступити до лав добровольців, які були спрямовані на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України та за станом здоров’я йому було відмовлено. Мама Наталія Василівна, з 1982 по 1984 р. також проходила військову службу в Авганістані. Працювала діловодом у військовій частині свого чоловіка.
Євгеній був одружений, виховував донечку. Був надійним тилом для своєї родини, вірним чоловіком та люблячим батьком. Мав вірних друзів.Але, як справжній та мужній чоловік вирішив стати на захист державних кордонів, і вже 29 серпня 2023 року Євгеній вступив до лав 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Влітку 2024 року в складі розвідувальної групи на БпЛА на позиціях в районі н.п. Вовчанські Хутори Харківської області 28-річний Євгеній виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності нашої Батьківщини. Виявляв ворожі позиції, скупчення піхоти противника та передавав координати цілей мінометним розрахункам та артилерії. Виконував бойові завдання на вогневих позиціях, беручи участь у відбиттях штурмів, продовжуючи під шквальними мінометними та артилерійськими обстрілами утримувати зайняті позиції.
У грудні 2024 року сержант ГАЛЯГІН, незважаючи на постійні ворожі артилерійські обстріли та удари FPV-дронами, в складі розвідувально-ударної групи БпЛА вдало виконував вогневе ураження живої сили противника та техніки на Донеччині.
27 грудня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу Євгеній отримав поранення, несумісні з життям.
Пане Президенте!
Від імені дружини, доньки, батьків, рідних, знайомих та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) сержанту ГАЛЯГІНУ Євгенію Львовичу (25.07.1996)
Герою назавжди 28!
Слава Герою України!
Слава Україні!