Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Савчаку Олександру Михайловичу

Пане Президенте!
Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) нашому захиснику, молодшому сержанту 18 Слов’янської бригади 1 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, 1 стрілецького батальйону в/ч 3035 НГУ – Савчаку Олександру Михайловичу з позивним Alex 17.03.1983 року народження.
У кінці лютого 2022 року, як тільки почалося повномасштабне вторгнення, Олександр кинув свою роботу за кордоном та повернувся в Україну. Він усвідомлено одним з перших залишив своє мирне життя, щоб стати на захист нашої країни. Олександр, не маючи бойового досвіду, одразу вступив добровольцем в лави Національної Гвардії України.
На початку вересня 2022 року Олександр перевівся у військову частину в місті Слов’янськ Донецької області, де він і продовжував свою службу.
У грудні 2022 року під час виконання бойового завдання Олександр отримав важке поранення. Однак, пройшовши лікування, він одразу повернувся у стрій, демонструючи неабияку мужність і відданість. Він не міг залишити "своїх хлопців".
Після отримання звання молодшого сержанта Олександр займався тренуванням молодих побратимів, передаючи їм свій досвід та знання. Разом із ними він брав участь у численних бойових завданнях, завжди стоячи на передовій.
Молодший сержант Олександр відзначився під час виконання бойових завдань у складі підрозділу на території Серебрянського лісництва, де продемонстрував вражаючу хоробрість та професіоналізм.
У ході ведення оборонних дій поблизу н.п. Кремінна в Серебрянському лісництві під час артилерійських обстрілів противника перебував старшим на бойових позиціях та неодноразово надавав точні координати місцезнаходження противника, і саме завдяки йому було завдано артилерійські удари по його позиціях.
Під час спроби ворога прорвати оборону біля н.п. Кремінна, противника було відкинуто назад, завдавши йому значних втрат. Олександр власноруч пошкодив ворожий танк і знищив кулеметні точки, що прикривали наступ, забезпечивши безпеку свого підрозділу і можливість продовжувати оборону. У черговому бою, коли ворог намагався прорватися, Савчак Олександр організував оборону правого флангу та завдяки своїй стратегії знищив ворожу техніку і завдав значних втрат особовому складу противника.
Це далеко не всі подвиги та заслуги. Його рішучі та сміливі дії дозволили зберегти позиції й уникнути прориву переважаючих сил ворога. Завдяки своєму командуванню та бойовому досвіду молодший сержант Савчак Олександр врятував життя багатьох побратимів і зробив значний внесок у відбиття атаки ворога.
21 липня 2023 року під час забезпечення відсічі збройної агресії РФ в районі Серебрянського лісу Луганської області Олександр зник безвісти. Це був важкий удар для його побратимів та родини.
Згодом з’ясувалося, що в день зникнення Савчак Олександр, дізнавшись про масований штурм ворогом суміжних позицій, без сумнівів помчав на поміч побратимам. Прориваючись до позицій гвардійців, Олександр потрапив від масований мінометний обстріл, внаслідок якого отримав поранення, не сумісні з життям.
У жовтні 2023 року під час обміну тілами, тіло Олександра було повернуто на територію України. Про результати ДНК-експертиз сім’я Олександра дізналася 5 березня 2024 року, після чого його тіло було повернено до рідного дому. Олександр віддав своє життя за незалежність та суверенітет України, ставши прикладом самопожертви та відваги.
Олександр був нагороджений Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), відзнаками "За доблесну службу", "За відвагу у службі" і "Знаком пошани".
Ми віримо, що його подвиги та відданість повинні бути визнані на найвищому рівні. Просимо Вас, пане Президенте, підтримати нашу ініціативу та присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України – Савчаку Олександру Михайловичу. Це буде не тільки знак визнання його заслуг, але й велика моральна підтримка для його родини та всіх нас.
Слава Україні! Героям Слава!