Шановний пане Президент! Прошу вас розглянути петицію і присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини,Кіргізову Володимиру Олександровичу ( позивний Кіря), який народився 23.02.1999 року в селі Новоселівка Куяльницького ОТГ Одеської області.Родина переїхала до Подільська, коли Володимиру було 5 років. Вже в юному віці він проявляв риси справжнього лідера: талановитий, рішучий, готовий до боротьби за справедливість. Він здобув базову освіту у четвертій школі (тепер — гімназія імені Віталія Катішова), а згодом навчався в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій, де здобув паралельно дві спеціальності: помічника машиніста та провідника.
Після завершення навчання Володимир тривалий час працював за фахом, але його серце прагнуло більшого — він відчував, що його місце там, де вирішується доля нації. У 19 років, за власним волевиявленням, він вступив на строкову службу до Національній гвардії України військової частина 3027 1-ша Президентська бригада оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка ,де здобув свій перший військовий досвід і заклав основу для подальшої служби в армії.
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну агресію проти України, Володимир не роздумуючи ані хвилини, прийняв рішення стати на захист рідної землі. 24 травня 2022 року він добровільно відмовився від броні і вступив до лав Збройних Сил України частини А1536 міста Подільськ, аби боротися за свою країну, за свободу і незалежність кожного українця. В червні 2024 року Володимир пройшов навчання в місті Одеса. В липні 2024 року був прикомандирований до частини А3269 міста Запоріжжя.
Влітку 18 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, Володимир отримав поранення, але, незважаючи на це, він повернувся до своїх побратимів, аби продовжити боротьбу за свободу і незалежність України. В січні 2025 року Володимир був переведений до частини А3269 423 батальйону міста Запоріжжя на посаду оператора Fpv-дронів.
На жаль, 18 лютого 2025 року Володимир загинув у бою. Йому було лише 25 років. У нього залишилися дружина та маленька донька Софія, для яких він був не тільки мужнім воїном, але й люблячим чоловіком та батьком.
Володимир Олександрович Кіргізов — справжній Герой, який з честю виконував свій обов’язок перед державою. Саме завдяки таким молодим, мужнім воїнам, Україна вистоїть і переможе.
Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у наших спогадах, у нашій боротьбі за справедливість. Володимир заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України ( посмертно)!!!
Слава Україні! Слава її Героям!