Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Білику Олегу Петровичу – відважному захиснику нашої Батьківщини, який поклав своє життя за незалежність і свободу України.
Білик Олег Петрович народився 12 жовтня 1972 року в селі Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Навчався у Колиндянській загальноосвітній школі, після чого проходив службу в армії на Дніпропетровщині.
У 1996 році одружився та переїхав до міста Чортків, де працював в органах внутрішніх справ України у підрозділі ВДСО при Чортківському райвідділі міліції. Разом із дружиною виховував сина та доньку.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, Олег Білик не залишився осторонь. Спочатку він займався волонтерською діяльністю, а згодом добровільно повернувся до України, щоб стати на її захист. 16 серпня 2023 року він вступив до лав Збройних Сил України та став військовослужбовцем 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281).
Молодший сержант Олег Білик виконував обов’язки командира відділення, водія, стрільця-снайпера. Він брав участь у боях за Лиман, Часів Яр, Костянтинівку, Харківщину та інші гарячі точки фронту.
17 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Торецьку Олег отримав важкі поранення та контузію. Попри боротьбу за життя, 23 серпня 2024 року його серце зупинилося.
Героя поховали на Алеї Героїв у рідному селі Шманьківчики. У нього залишилися батьки, дружина, син, донька та онук, якого він так і не встиг побачити…
Своєю жертовністю, відвагою та відданістю українському народу Олег Білик довів, що є справжнім патріотом та Героєм, гідним найвищої державної нагороди.
Враховуючи його військові заслуги та героїчний подвиг, просимо Вас присвоїти Олегу Петровичу Білику звання «Герой України» (посмертно).