Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із глибокою повагою та величезним почуттям гордості за наших захисників, які віддали своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Прошу Вас розглянути питання про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) відважному захиснику України - Тришкалюку Сергію, який героїчно загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання у Сумській області.
Тришкалюк Сергій Ростиславович, позивний «Ґарік», молодший лейтенант, командир групи спеціального призначення роти спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, військової частини А6175.
Сергій народився 18 жовтня 1993 року в місті Тернопіль. До девʼятого класу вчився у школі номер 22 у рідному місті. Любив читати і вивчав іноземні мови. Був стриманий, розсудливий і допитливий.
У дитинстві захоплювався танцями та спортом — займався боксом, кікбоксингом. Чимало часу проводив у спортзалі, де здобув багато друзів.
Свій шлях військового Сергій розпочав з юного віку — після восьмого класу вступив у Львівський військовий ліцей з посиленою військовою підготовкою імені Героїв Крут. Продовжив навчання у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на факультеті аеромобільних військ і розвідки. Та згодом не зміг продовжити навчання, у зв’язку з особистими обставинами.
Натомість почав вчитися в Західноукраїнському національному університеті у Тернополі. У 2017-у захистив магістерську роботу і вступив до аспірантури за спеціальністю: «Інженерія програмного забезпечення. Сергій є співавтором двох наукових робіт.
Був справжнім патріотом з юності — брав участь у Помаранчевій Революції у Києві, щоб відстоювати свободу України, а згодом обрав шлях захисника.
У лави Збройних Сил України Сергій вступив в 2019 році, перервавши навчання в аспірантурі.
Служив у військах Спеціального призначення Сил спеціальних операцій. За час служби зарекомендував себе з позитивної сторони: як ініціативний, професійний військовослужбовець, фахівець із снайперської справи, бравіст (володів всіма видами зброї). Свої знання та досвід успішно передавав молодому поколінню воїнів.
Будучи розвідником спеціального призначення, виконував диверсійні та розвідувальні завдання на території Донецької та Луганської областей в зоні проведення ООС.
Завдяки його професіоналізму та відвазі було виконано низку успішних операцій. За це Сергій був удостоєний високих державних та відомчих нагород, зокрема нагрудний знак «За зразкову службу» (2021 рік).
Із перших днів повномасштабного вторгнення Сергій брав участь у бойових діях на Чернігівщині. Виконував обов’язки заступника командира групи спеціального призначення, також був оператором з озброєння та снайпером.
У всіх завданнях йшов першим та вів за собою групу. Був фахівцем своєї справи. Одного разу сам провів добу на спостережному посту, аргументуючи це тим, що не хоче ризикувати життям своїх підлеглих, після чого вийшов, щоб його не помітив ворог. Завдяки його розвідці та тактичним розрахункам, разом з командиром та групою СпП, було розроблено план заходів для відбиття наступу противника. Після успішної реалізації плану, ворог покинув Чернігівську область, залишивши чимало «трофеїв».
Сергій був саме тією людиною, якій можна було довірити своє життя, завжди піклувався про своїх побратимів і робив усе можливе для захисту своєї країни.
Завдяки своїй лідерським якостям отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант» і став командиром диверсійно-розвідувальної групи.
Він був досвідченим наставником для своїх побратимів. Завжди ставив їхні інтереси вище власних. Незважаючи на всі жахи війни, через які довелось пройти Сергію, він зберігав людяність, честь і гідність.
Продемонстрував героїзм під час оборони Бахмута у липні 2023 року.
За визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону був нагороджений відомчою відзнакою «Іменна Вогнепальна зброя» (2023).
Наступні бойові завдання Сергій виконував на Сумщині.
Для рідних Сергій був найкращим сином, онуком, племінником. Найбільшою його радістю були кохана дружина, донечка та син.
Сергій загинув 1 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання у Сумській області.
3 березня 2024 року похований на «Алеї Героїв» у Тернополі.
Посмертно нагороджений «Орденом за мужність ІІІ ступеня» (02.05.2024).
Отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Тернопіль» посмертно (19.04.2024) та відзнаку «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно) (29.10.2024).
У жовтні 2024 року в Музеї Національно-визвольної боротьби Тернопільщини відбулося відкриття виставки, присвяченої Сергію.
9 грудня 2024 року в будинку, де мешкав Сергій, на бульварі Симона Петлюри, 10 у Тернополі за ініціативи мешканців, йому відкрили меморіальну дошку.
Сергій був справжнім Патріотом України! Справжнім воїном! Справжнім Героєм! Вірив у Бога! Вірив у нашу Перемогу!
Загибель Сергія є великою втратою не лише для його родини, але і для друзів, побратимів та усіх, хто мав честь знати його.
Його відвага, самопожертва, військовий професіоналізм і прагнення до Перемоги України заслуговують найвищого державного визнання.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням його подвигу, прикладом для майбутніх поколінь та проявом вдячності від українського народу.
Прошу Вас підтримати цю ініціативу та вшанувати пам’ять Сергія Тришкалюка найвищою державною нагородою.