Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас з проханням відзначити чин та героїчний життєвий шлях воїна 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення ім. Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної Гвардії України «Рубіж», молодшого лейтенанта САВЧЕНКА Сергія Володимировича присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Сергій САВЧЕНКО (27.09.1980 – 31.01.2025) – український підприємець, громадський діяч, політик, волонтер і воїн. Народився Сергій у місті Кропивницькому. Мешкав у селі Михайлівка Олександрівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.
Протягом свого життя Сергій став широко відомим на теренах області як бізнесмен, благодійник і меценат. Як директор успішного сільськогосподарського підприємства він постійно підтримував соціальні і гуманітарні ініціативи у рідній громаді. Саме тому, довіряючи Сергію та бувши переконаними у його порядності, жителі області підтримали його на місцевих виборах 2015-го року і обрали його депутатом Кіровоградської обласної ради, а у 2020 році – депутатом Олександрівської селищної ради. У 2021 році Сергія САВЧЕНКА було обрано головою Кропивницької районної організації ВО «Свобода».
Ще з початком війни росії проти України у 2014-му році, Сергій САВЧЕНКО почав активно допомагати Силам оборони України. Співпрацюючи з волонтерами області він власним коштом допомагав купувати необхідне обладнання, екіпірування та інші потрібні на фронті речі. А з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій багатократно збільшив власні зусилля на допомогу українським військовим підрозділам, за що мав від них безліч подяк та відзнак.
Однак, як переконаний патріот власної країни, Сергій не міг перебувати в тилу у той час, коли в країні точиться кривава війна. Саме тому, на початку 2023 року Сергій САВЧЕНКО добровільно долучився до лав військової частини А3018.
У одному зі своїх інтерв’ю Сергій казав:
“Як чоловік, який вже прожив трохи, щось знаю про це життя. Я ще на початку 2022-го ухвалив для себе рішення піти служити. Бо це обов’язок чоловіка – захищати свою землю. Але спочатку я мав іншу роботу, пов’язану з військовою справою, але не з ЗСУ. Прийшов час, і з початком 2023-го вирішив піти служити… Я зі зброєю “на ти” давно, свого часу займався спортом, але тут основне – мотивація. Це найголовніше, що я зрозумів”.
За час служби він воював перебуваючи на різних посадах та різних, традиційно важких, напрямках оборони України. Однак, 31 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок влучання ворожого FPV-дрона в районі н.п. Сіверськ Донецької області, Сергій САВЧЕНКО згинув.
Сергій вмів надихати та вселити оптимізм у всіх, хто його оточував. Він любив життя, любив родину і, над усе, він любив Україну. Саме служінню українському народові він присвятив усе своє життя. Саме за Україну він і загинув…
Відтак, просимо Вас присвоїти молодшому лейтенанту САВЧЕНКУ Сергію Володимировичу звання Героя України (посмертно).