Пане Президенте, просимо Вас присвоїти посмертно звання Героя України, вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, старшому солдату ЛОМЕЙКО ЄВГЕНУ ВІКТОРОВИЧУ 04.01.1991 р.н.,народженому в місті Дніпрорудне Запорізької області.
Пішов служити до підрозділу «Азов» у 2018 році. Службу проходив у м.Урзуф, Донецької області, на лінії розмежування.
У 2021 році захворів, і до початку війни знаходився на лікуванні в Кіївському військовому шпиталі. У перші дні війни вступив добровольцем до третьої штурмової бригади. Був призначений розвідником-навідником другого розвдувального відділення розвідувального взводу другого штумового батальону військової частини А4638. За час служби в лавах Збройних Сил України мав два поранення.Але одразу після лікування повертався в стрій.
Загинув Ломейко Євген 22.03.2024 під час виконання бойового завдання під селом Орлівка, Покровського р-ну, Донецької обл. під час виконанні бойових дій його підрозділу внаслідок мінометного та артилерійського обстрілу з боку ворога.
Євген був справжнім,мужнім сином своєї Батьківщини і до останньго подиху захищав цілісність її кордонів,відчайдушно боровся в бою разом з побратимами,під обстрілами рятував поранених і забирав загиблих, ризикуючи своїм життям.
Всі хто знав його, казали,що він був дуже сміливим і не дивлячись ні на що, допомагав іншим.
Обов'язок батьків - виховати хорошу людину,справжнього чоловіка,патріота,таким був наш єдиний син, який не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів щоб ми жили у вільній,мирній,квітучій Україні...
Захищав до останнього подиху...Свою країну, своїх батьків , дружину і єдину дитину, яка попри цю прокляту війну, зовсім не бачила батька…
Ломейко Євгену з позивним "Лом" назавжди 33 роки...
Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг нашого сина, чоловіка, батька почесним званням Героя України (посмертно)
Слава Україні!!!