№22/243628-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти заслужене звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, коханому чоловікові та найкращому татусеві Ткачу Роману Леонідовичу 28.10.1995 р.н.
Автор (ініціатор): Ткач Ірина Миколаївна
Дата оприлюднення: 10 березня 2025
Ткач Роман Леонідович народився 28 жовтня 1995 року у с.Чемерин Луцького району Волинської області. Закінчив Луцький базовий медичний коледж за спеціальністю лікувальна справа.
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Долгова Сніжана Михайлівна
16 березня 2025
2.
Кір'як Аліна Юріївна
16 березня 2025
3.
Шулькевич Анна Олександрівна
16 березня 2025
4.
Комарницька Наталія Володимирівна
16 березня 2025
5.
Пришко Марія Володимирівна
16 березня 2025
6.
Дмитревич Богдана Семенівна
16 березня 2025
7.
Заяць Світлана Миколаївна
16 березня 2025
8.
Хлистік Любов Григорівна
16 березня 2025
9.
Заїка Тетяна Миколаївна
16 березня 2025
10.
Мацола Юлія Іванівна
16 березня 2025
11.
Яцюк Ігор Юрійович
16 березня 2025
12.
Чернякова Світлана Валеріївна
16 березня 2025
13.
Панів Ірина Юріївна
16 березня 2025
14.
Михайлюк Юлія Сергіївна
16 березня 2025
15.
Шунь Ірина Володимирівна
16 березня 2025
16.
Шеремета Ольга Ігорівна
16 березня 2025
17.
Денисова Наталія Романівна
16 березня 2025
18.
Бабич Людмила Дмитрівна
16 березня 2025
19.
Кушнір Любов Володимирівна
16 березня 2025
20.
Хайбулаєва Юлія Ігорівна
16 березня 2025
21.
Климович Мирослава Олексіївна
16 березня 2025
22.
Повх Анатолій Васильович
16 березня 2025
23.
Дмитрук Тетяна Вікторівна
16 березня 2025
24.
Павел Андрій Іванович
16 березня 2025
25.
Шалай Катерина Юріївна
16 березня 2025
26.
Ружевська Олена Альбертівна
16 березня 2025
27.
Лисюк Олександр Олександрович
16 березня 2025
28.
Ніколаєва Марія Миколаївна
16 березня 2025
29.
Бессонова Світлана Миколаївна
16 березня 2025
30.
Лущак Тетяна Іванівна
16 березня 2025
4646
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 87 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.