№22/243628-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти заслужене звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, коханому чоловікові та найкращому татусеві Ткачу Роману Леонідовичу 28.10.1995 р.н.
Автор (ініціатор): Ткач Ірина Миколаївна
Дата оприлюднення: 10 березня 2025
Ткач Роман Леонідович народився 28 жовтня 1995 року у с.Чемерин Луцького району Волинської області. Закінчив Луцький базовий медичний коледж за спеціальністю лікувальна справа.
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Буняк Марина Олександрівна
02 травня 2025
2.
Маланчук Зоряна Андріївна
02 травня 2025
3.
Чесовська Маргарита Євгенівна
02 травня 2025
4.
Цап Наталія Володимирівна
02 травня 2025
5.
Самарська Ірина Анатоліївна
02 травня 2025
6.
Волова Оксана Петрівна
02 травня 2025
7.
Татчина Юлія Олексіївна
02 травня 2025
8.
Кримусь Марина Володимирівна
02 травня 2025
9.
Масюткін Олег Олександрович
02 травня 2025
10.
Безкровна Тетяна Василівна
02 травня 2025
11.
Плечій Любов Миколаївна
02 травня 2025
12.
Пономаренко Любов Станіславівна
02 травня 2025
13.
Юречко Іван Іванович
02 травня 2025
14.
Духніч Оксана Василівна
02 травня 2025
15.
Тимчишин Софія Ростиславівна
02 травня 2025
16.
Бойко Наталія Степанівна
02 травня 2025
17.
Назарчук Дарина Юріївна
02 травня 2025
18.
Козяр Наталія Степанівна
02 травня 2025
19.
Миськова Тамара Іванівна
02 травня 2025
20.
Переметна Віталія Сергіївна
02 травня 2025
21.
Крох Тетяна Миколаївна
02 травня 2025
22.
Кравченко Світлана Федорівна
02 травня 2025
23.
Гусєва Світлана Анатоліївна
02 травня 2025
24.
Шумейко Світлана Миколаївна
02 травня 2025
25.
Базилюк Марина Миколаївна
02 травня 2025
26.
Балаклицька Юлія Григорівна
02 травня 2025
27.
Атаманчук Любов Миколаївна
02 травня 2025
28.
Василик Юлія Юріївна
02 травня 2025
29.
Орлецька Євгенія Корніївна
02 травня 2025
30.
Колодійчак Оксана Петрівна
02 травня 2025
19431
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.