№22/243628-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти заслужене звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, коханому чоловікові та найкращому татусеві Ткачу Роману Леонідовичу 28.10.1995 р.н.
Автор (ініціатор): Ткач Ірина Миколаївна
Дата оприлюднення: 10 березня 2025
Ткач Роман Леонідович народився 28 жовтня 1995 року у с.Чемерин Луцького району Волинської області. Закінчив Луцький базовий медичний коледж за спеціальністю лікувальна справа.
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Роман завжди відрізнявся піднесеним патріотичним характером, завжди переймався долею України. Болючим для нього було вторгнення окупанта ще у 2014 році, тому ще у вересні 2015 року, маючи неповних 20 років, пішов до лав ЗСУ, потрапив у зону АТО. Був бойовим медиком, рятував життя і завжди дбав про тих хто поруч.Служба в АТО тривала три роки.
Коли ворог прийшов до нас з повномасштабним вторгненням,Роман знову пішов на захист України 24.02.2022 року, без роздумів і будь-яких сумнівів, одягнув знову піксельну форму і став на захист Батьківщини.
Отримавши інвалідність, отриману внаслідок бойового поранення, і маючи всі підстави для звільнення зі служби, Роман жодного разу про це навіть не подумав, не жаліючи себе, сповна віддався дуже важливій і сміливій справі – порятунку людських життів.
Старший бойовий медик позивний (Хома) Ткач Роман Леонідович в/ч А7028 виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 25.02.2025 року внаслідок артилерійського обстрілу противника у населеному пункті Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув відважний Захисник, справжній воїн – сержант Роман ТКАЧ, бойовий медик роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону.
Завжди підтримував бойовий дух хлопців.Побратими назавжди запам’ятають Романа справжнім професіоналом своєї справи,який рятував життя побратимів не шкодуючи свого,завжди позитивним та з гарним почуттям гумору, що завжди відгукувався на перший поклик про допомогу.
Роман віддав найцінніше,що у нього було - своє життя,за вільну Україну,мир та спокій,маючи ще стільки нездійсненних мрій. Виховати свою донечку сміливою,таким який був Роман.
За проявлену хоробрість та сумлінну службу Ткач Роман Леонідович заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пільгуй Світлана Вікторівна
23 травня 2025
2.
Прохорчук Микола Володимирович
23 травня 2025
3.
Домарацька Юлія Петрівна
23 травня 2025
4.
Савченко Наталя Олександрівна
23 травня 2025
5.
Марченко Олена Вікторівна
23 травня 2025
6.
Мотрук Ілона Петрівна
23 травня 2025
7.
Чигалейчик Наталія Олександрівна
23 травня 2025
8.
Михайличенко Ірина Михайлівна
23 травня 2025
9.
Харатін Ольга Богданівна
23 травня 2025
10.
Гребенко Олександр Леонідович
23 травня 2025
11.
Чумаченко Людмила Миколаївна
23 травня 2025
12.
Панасенко Галина Олександрівна
23 травня 2025
13.
Карпінець Юлія Олегівна
23 травня 2025
14.
Проценко Марія Іванівна
23 травня 2025
15.
Ковальчук Богдан Васильович
23 травня 2025
16.
Бляхарська Ірина Володимирівна
23 травня 2025
17.
Петрова Тетяна Іванівна
23 травня 2025
18.
Хоронжук Діана Володимирівна
23 травня 2025
19.
Коваленко Світлана Володимирівна
23 травня 2025
20.
Олексійовець Софія Русланівна
23 травня 2025
21.
Попович Альона Анатоліївна
23 травня 2025
22.
Мельник Заріна Ботіровна
23 травня 2025
23.
Болгар Наталія Григорівна
23 травня 2025
24.
Земко Ірина Григорівна
23 травня 2025
25.
Підляська-Перун Ольга Іванівна
23 травня 2025
26.
Власюк Людмила Миколаївна
23 травня 2025
27.
Волчкова Марія Ігорівна
23 травня 2025
28.
Погоріла Наталя Іванівна
22 травня 2025
29.
Бабіна Тетяна Сергіївна
22 травня 2025
30.
В'язовік Алла Миколаївна
22 травня 2025