Шановний, пане Президент! Прошу Вас, про розгляд та присвоєння почесного звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ(посмертно) моєму чоловікові старшому солдату Венгер Владиславу Олеговичу 02.02.1993 року народження який народився у с.Кричунове Одеської області та проживав у смт Любашівка.
Владислав був мобілізований до Збройних Сил України 10.07.2023 року. Служив у військовій частині А4991 гранатометником 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти. Брав безпосередню участь у звільненні Новомихайлівки Донецької області.
05.03.2024 року близько 12 годин старший солдат Венгер Владислав Олегович, перебуваючи у межах вогневих позицій району оборони 5ДШ роти військової частини А0224, поруч з позицією 6ДШ роти військової частини А0224"Мак", побачив, як позицію "Мак"обстрілювали, відбулося пряме влучання в бліндаж, після чого старший солдат Венгер Владислав Олегович, залишивши побратимів на своїй позиції прикривати, побіг до позиції "Мак" і почав відкопувати особовий склад в зруйнованому бліндажі. В цей час почався штурм даної позиції ворожою піхотою та технікою. Перебуваючи сам на позиції, прийняв бій,стримував піхоту противника, завдяки чому дружня артилерія та мінометні розрахунки почали знищувати ворожу техніку та прижату до землі піхоту. Коли в нього закінчилось БК, Владислав покинув окоп та висунувся до ворожої техніки, знайшов там ще три магазина до автомата та гранату. Гранату закинув в підбиту БМП з особовим складом ворога, повернувся на позицію "Мак" та почав подавлювати вогнем піхоту та знищувати її. Після того як штурм було відбито, почав далі розкопувати бліндаж, відкопав пораненого побратима, та надав першу медичну допомогу.
09.03.2024 року старший солдат Венгер Владислав Олегович під час виконання бойового завдання Донецької області н.п.Новомихайлівка зник безвісти.
326 днів рахувався безвісти зниклим, весь цей час тіло Владислава знаходилось у ворожому полоні...29.01.2025 року пролунав страшний дзвінок від слідчого який сказав збіг ДНК 100%.
Хоробрий, мужній, справедливий, чесний завжди готовий прийти на допомогу. Найкращий син, коханий чоловік та люблячий батько двох чудових янголят! Таким і залишиться в наших серцях та пам'яті назавжди.
Вважаю, що мій чоловік заслуговує на найвищу державну нагороду-ГЕРОЙ УКРАЇНИ(посмертно), адже саме болюче тут "посмертно".
Вічна пам'ять Героям!!!Слава Україні! Героям Слава! Пам'ятайте ціну кожного тихого ранку...