Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) відчайдушно хороброму захиснику нашої Батьківщини - Ніколенко Олександру Миколайовичу.

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) відчайдушно хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату спеціального призначення при ВСП зведеного підрозділу військової частини А0952 -Ніколенко Олександру Миколайовичу.


Олександр народився 18 листопада 1986 року в м. Запоріжжя.
З самого дитинства мав загострене відчуття справедливості і необхідність захищати всіх, ким дорожив.
Олександр пройшов великий шлях становлення як особистості і гідної людини.
Пройшов багато злетів і падінь, але завжди піднімався з колін і йшов вперед, не заради себе, а заради інших!
Був прямолінійним і справедливим, але чуйним до горя інших людей. Завжди був готовий прийти на допомогу, навіть малознайомим. Був міцною опорою своїй коханій дружині, люблячим батькам , донці,і рідним. Підтримував культурно-духовний розвиток і освітні дитячі проекти, з вірою і любовʼю в молоде покоління! Не дивлячись на різні життєві обставини, завжди був люблячим турботливим чоловіком, батьком, сином і братом. Рідні, друзі і знайомі памʼятають його, як гідну, позитивну і життєрадісну людину, яка дарувала надію і віру в людей. Побратими згадують Олександра, як мудру, чесну і порядну людину, справжнього друга, з яким не страшно виходити на поле боя, людину, яка завжди зупиняла товаришів від необдуманих вчинків і допомагала вирішувати конфліктні ситуації. Олександр був тим, хто без вагань віддасть своє життя, щоб врятувати друга, захистити свою сімʼю і країну!

На початку війни 2022 року, Олександр став на захист України, добровольцем був прийнятий в «Загін ТрО при Президентові України» Київської міської територіальної громади #9.
Був у складі солдат, які хоробро виконували спец. операції в Ірпіні, Бучі, і інших територіях Київської області проти ворожих диверсійних груп.
Був прийнятий на службу 138 центру солдатом спеціального призначення.

До останньої хвилини життя, Олександр був прикладом справжнього чоловіка, з хоробрим сердцем і гідно виконував свої воєнні обовʼязки.
Його любили і поважали.

Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в:
Сумська область, с. Юнаківка, с. Кіяниця, с. .
Басівка Курська обл. р.ф. м. Суджа

Герой загинув 10 жовтня 2024 року внаслідок отримання тяжких травм від вибуху міни і попадання уламків у груди, боровся за життя до останнього, виконуючи бойове (спеціальне) завдання по захисту України з відсічі збройної агресії російської федерації, а саме ведення засадних дій на імовірних маршрутах переміщення диверсійно-розвідувальних груп противника в районі Сумської області у Курському напрямку.

Олександр- герой свого покоління, який ніс справжні цінності у цей світ. Людина з великої літери, зі сміливим та щирим сердцем і надією на майбутнє.
Довівши свою відданість України, ціною власного життя, захищав людські цінності, щоб дати можливість нашим дітям жити!


З честю захищаючи рідний дім, виконував свій обов’язок громадянина України, залишився вірним своїм побратимам та народові України.
Олександр заслуговує почесного звання - Герой України!



Пане Президенте, звертаюсь до вас із проханням від свого імені, дружини, від імені родини, друзів, побратимів, і багатьох людей, які поважали нашого воїна - присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) Ніколенко Олександру Миколайовичу, щоб вшанувати пам’ять і подвиг нашого Героя, який він здійснив під час боротьби з ворогом, захищаючи свободу та незалежність нашої Батьківщини.
Слава і велика шана Герою!
Слава нашим захисникам!
Слава Україні!